”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

Кривава висота: штурм Савур-Могили

cheline.com.ua on Травень 12,2018

image

Бойові дії в прикордонних з Росією районах Донбасу влітку 2014 року сьогодні оповиті численними міфами та легендами. Відновити реальні події, що відбувалися тут, доволі складно, адже як для бойовиків, так і для української армії, бої тут були кривавими та дуже часто неуспішними.

Найбільш знаковими з цього погляду стали події навколо кургану Савур-Могила – однієї з найвищих точок Донецького кряжа. З початком бойових дій влітку 2014 року курган не втратив свого стратегічного значення – адже до російсько-українського кордону від нього було менше десятка кілометрів, водночас звідси можна було контролювати коригуванням артилерійського вогню весь коридор на південь, уздовж кордону.

Однак до початку червня 2014 року активних бойових дій у районі Савур-Могили не велося – вся увага сторін була прикута до Слов’янська. Хоча курган на початку червня взяли під контроль загони місцевих сепаратистів, посилені прибулими з Донецька бойовиками батальйону «Схід».

Фактично бої під висотою почалися 12 червня, коли десантники 79-ї бригади зробили невдалу спробу розгорнути на цьому напрямі артилерійську батарею. Результат цього невдалого рейду: двоє загиблих і 25 поранених у 79-ї бригади і двоє поранених з 3-го полку спецназу. Савур-Могила залишилася під контролем противника.

Перші спроби частин 51-ї та 30-ї окремих механізованих бригад взяти висоту 28 липня провалилися, натрапивши на суцільний вогневий артилерійський вал із трьох сторін: із боку РФ, з Тореза та зі Сніжного. Хоча варто зазначити, що й утрати противника були доволі відчутні.

Командування штабу АТО, прекрасно розуміючи погану мотивацію мобілізованих бійців механізованих бригад і чималі втрати десантників 25-ї бригади, висунуло в район добровольців із «роти глибинної розвідки», яка тільки формувалася на аеродромі Краматорськ під командуванням полковника Гордійчука (позивний «Сумрак»). На нього ж було покладено і загальну координацію дій навколо висоти. Це всього 22 бійці: група «Крим» під керівництвом командира з позивним «Іса» (9 осіб), група «Луганськ» під керівництвом Темура Юлдашева (8 бійців) і група «Харків» під керівництвом командира з позивним «Береза» (5 бійців). Також тут перебували кілька загонів ДУК «Правого Сектора», окремі бійці яких взяли участь у бойових діях.

Першими в низці серпневих штурмів були події 4 серпня. Як згадував один з добровольців (позивний «Зоран»): «Штурм тривав хвилин сорок. А може й більше. Відчуття часу на війні кульгає. Під час цього штурму був вбитий підполковник 3-го полку. Він лежав обличчям вниз на ношах. Біла спина з двома кульовими пораненнями нерухомо дивилася в небо. Також було близько десятка поранених різного ступеня тяжкості».

Наступного дня була зроблена нова спроба, при цьому вирішили використати відволікаючий маневр: зімітували «звичайний» наступ, водночас десантники постаралися атакувати з боку Саурівки. І цього разу загинули дві людини, була спалена БМД.

Втретє вирішили діяти по-іншому: відправили під Савур-Могилу п’ять танків з боєкомплектом, зарядили фугасами. Вони виїхали і почали бити кожен по своїй цілі. За півгодини відпрацювали весь комплект і поїхали. Сильно перепало стелі меморіального комплексу – вона всередині порожниста, була виконана з армованого бетону, а зовні облицьована плиткою, тому снаряди не могли заподіяти їй великої шкоди. Танкові снаряди просто пробивали стіни стели наскрізь – і вони перетворилися на решето.

«Штурм і цього дня був невдалим. Танкам не вдалося завалити стелу, хоча і прямих влучень було чимало. Проте підпалити «зеленку» не змогли, хоча й було 39 градусів у тіні. Самовпевненість із десантників збили два «двохсоті», отримані від розриву міни поруч із БМД. Осколки прошили обшивку наскрізь, забравши життя бійців».

Однак остаточно висоту вдалося взяти лише 7 серпня. Для штурму були відібрані тільки добровольці, з яких були створені дві штурмові групи – одна зі складу 30-ї механізованої бригади (переважно зенітники і зв’язківці), друга – з десантників 25-ї, підтримані добровольцями.

Штурм завершився вдало. Почалася значно трагічніша історія – оборона висоти…

 


195 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всього 20 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua