”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

Голодомор на окупованих територіях

Марія ОЛІЙНИК, Донецьк on Листопад 22,2014

image

Закінчується важкий, кривавий рік в Україні, що розпочався подіями на Майдані. Підсумовуючи, констатуємо: на Майдані відбулася справжня Революція Гідності, без жодного перебільшення. Повстали громадяни України, які не хотіли жити під керівництвом банди кримінальників. Сподівалися на справжнє очищення державного організму, люстрацію, суди над винними. Потім виплив лозунг «жити по-новому». У результаті до влади прийшли люди, які похоронили Революцію Гідності. Вони успішно здали Крим. Крок за кроком здають Донбас.

Спочатку з’явилась постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 7 листопада 2014 р. № 595. Її п’ятий пункт зазначає:

«Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Міністерству соціальної політики, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Донецькій та Луганській обласним державним адміністраціям підготувати та подати Кабінетові Міністрів України проект закону щодо визначення механізму врегулювання розрахунків за поставлені та неоплачені енергоносії на тимчасово неконтрольованій території за рахунок коштів, передбачених для виплати пільг та субсидій на даній території».

Безумовно, немає жодних правових підстав не платити пенсії, допомоги та інші виплати з бюджету тим, хто опинився не зі своєї волі на території «ДНР-ЛНР». Немає підстав у КМУ, який 7 місяців постачав терористам безкоштовно усі послуги ЖКХ і продовжує це робити сьогодні, а тепер схаменувся і хоче оплатити «поставлені та неоплачені енергоносії на тимчасово неконтрольованій території за рахунок коштів, передбачених для виплати пільг та субсидій на даній території». Дані території не визначені як окуповані, програм, що забезпечують захист прав громадян України на цих територіях, немає. Громадяни, які проживають на цих територіях, мають рівні права з іншими громадянами України. При прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України). Ось текст:

«Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції».

Таким чином, Постанова № 595 КМУ суперечить Конституції України, тобто є повністю антиконституційною. Але чини з КМУ, мабуть, це тлумачення не читали.

Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, якому 11 липня керівництво самопроголошеної ДНР виставило ультиматум замість забезпечувати життєдіяльність міста, забезпечувати військові потреби терористичної організації «ДНР», погрожуючи, у випадку невиконання їх вимог розправою, за таких умов змушений був виїхати до Києва. Він просить Кабмін переглянути «убивчу» для донеччан антиконституційну постанову № 595, яка передбачає переміщення з зони АТО всіх бюджетних організацій і підприємств життєзабезпечення.

 

Ось текст листа, який Олександр Лук’янченко 11 листопада спрямував прем'єр-міністру Арсенію Яценюку: «Виконання цієї постанови призведе до зупинки хлібозаводів, молокозаводів та інших харчових і торговельних підприємств у зоні АТО. Переміщені фахівці й працівники із зони АТО, яких лише в місті Донецьку близько 200 тисяч осіб, втратять робочі місця, заробітну плату й засоби для фізичного існування», – пише Донецький міський голова. Він зазначає, що за 20 діб 230 тисяч пенсіонерів не зможуть відкрити рахунки на територіях, які перебувають під контролем України: «Це призведе до затримки з виплатами пенсій і неможливості погасити заборгованість за липень-жовтень, яка становить 1 млрд. 274 млн. гривень. На даний час близько ста тисяч пенсіонерів, самотніх осіб перебувають на межі виживання».

Міський голова зазначив, що лише завдяки допомозі Гуманітарного штабу фонду Ріната Ахметова пенсіонери, старші 65 років, мають продукти харчування. Але велика кількість людей від 55 до 65 років залишаються зовсім без ресурсів для існування.

Лук’янченко наголошує, що «припинення роботи філій Ощадбанку унеможливлюють здійснення платежів за комунальні послуги, інкасацію торговельних установ, виплату поштових, банківських переказів та інших життєво необхідних фінансових операцій».

Він просить прем'єра переглянути основні положення згаданої постанови й максимально адаптувати її до ситуації, у якій опинилися близько 4 мільйонів жителів Донецької та Луганської областей, які проживають у зоні АТО й зараз перебувають на межі гуманітарної катастрофи.

Аж ось 15 листопада чергова абсурдна ідея, вже Президента України: Указ Президента України № 875/2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» відповідно до статті 107 Конституції України. Такий антиконституційний, як і Постанова № 595 КМУ.

Читаємо: «Підтримати пропозицію президента України щодо внесення ним в установленому порядку на розгляд Ради як невідкладного законопроекту про визнання таким, що втратив чинність, закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Таким чином, «особливий статус» в Донецькій і Луганській областях юридично скасовується, хоча фактично він і не застосовувався.

Пунктом 8 Порошенко запровадив інший особливий статус для цих територій: «Запропонувати Національному банку України вжити у місячний строк заходів щодо припинення обслуговування банками рахунків, у тому числі карткових, відкритих суб'єктам господарювання всіх форм власності та населенню на окремих територіях в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях».

Тобто введено повну фінансову блокаду окупованих територій. Зауважте, Україна жодного разу публічно не порушувала питання про порятунок від голодної смерті сотень тисяч своїх громадян на «мінських» переговорах з Росією і терористами. У сумнозвісний закон про особливий статус окремих районів Порошенко теж не закладав найменші гарантії безпеки, прав і свобод для проукраїнських жителів Донецька і Луганська. Ніхто не відповів за те, чому майно жодного стратегічного підприємства чи установи не було вчасно евакуйовано. Ні Порошенко, ні Яценюк навіть не згадують у своїх указах і рішеннях, як мають дізнатись люди з АТО про їхні укази і розпорядження, якщо тут заборонені українські ЗМІ і відсутні органи державної та місцевої влади? Куди мають евакуюватися мешканці з зони АТО та ще й з тимчасовою пропискою (?!). Чи побудовано тимчасове житло для сотень тисяч немічних старих? Чи ми хочемо, щоб вони, голодні, замерзали і валялись на вулицях Дніпропетровська, Львова, Києва чи Харкова як у 1932–1933 роках під час Голодомору?

У мене виникає запитання: хто зрадник України, той, хто пускає по українській території поїзд «Новоросія» між Донецьком і Севастополем і у жовтні 2014 р. виплачує 14,4 млн. грн. повернення ПДВ Луганському патронному заводу, який перебуває під контролем терористів? Чи доведена до відчаю бабуся, яка з червня не отримує пенсію, бо вже вчетверте уряд міняє порядок виплати пенсій, і стоїть до обмороку в черзі за російською гнилою морквиною? Комусь цікаво, як живуть бюджетники установ, які якимось дивом евакуювалися на вільні від бойовиків території? У «ДНР» і «ЛНР» нас лякають «правосекамі», решту територій – донецькими пенсіонерами. Будь-яка територія буде українською доти, поки там залишаються наші люди. Немічні та пенсіонери, яким нікуди їхати, між смертю, евакуацією з рідного дому, російською подачкою виберуть смерть. Це їхній вибір, скажете?

Так, «лес рубят, щепки летят». От нас визначили як ті «тріски», про яких Україна навіть не згадує, прирікши на смерть. Україна зобов'язана негайно звернутися до міжнародних організацій з проханням забезпечити їй мож­ливість врятувати від голодної смерті своїх громадян. Для цього треба забезпечити допуск представників правоохоронних органів з відповідними гарантіями безпеки для проведення обліку пенсіонерів, нездатних самостійно пересуватися, лежачих хворих у лікарнях, покалічених під час обстрілів, інвалідів, сирітських будинків. Адже реєстр таких осіб існує. Роз’яснити зміни в одержанні пенсій, допомогти з оформленням банківських карток, реєстрацією як переміщеної особи, реєстрацією в управліннях соцзабезпечення та ПФУ документів тощо.

Порошенко переконаний, що Україна переможе мирним шляхом бойовиків терористичних організацій «ЛНР-ДНР» у результаті повної деградації Донбасу. Україна заживе без Донбасу нормально, а Донбас – у кам'яному віці аж до людоїдства як в селах зі сталінськими «чорними дошками» в 1932–1933 рр. Потім, здичавілі, ті що вижили і прийняли православний талібан племена, знову увіллються в процвітаючу, європейську, успішну Україну, яка буде «жити по-новому!» згідно з передвиборною програмою кандидата на пост Президента України Петра Порошенка.

Я вже мовчу про те, що він обіцяв продати свій бізнес ставши президентом. Бо справедливість, законність, конституційність можлива тільки тоді, коли розділені влада і бізнес. Поєднання влади і бізнесу, яке було і при Януковичі, і при Кучмі, і яке маємо, на жаль, сьогодні – це фактична ліквідація судової системи. Якщо у Липецьку успішно відновлена робота заводу Порошенка, то виникає питання: як це впливає на його політику, зокрема, щодо повної здачі частини двох областей з чотирма мільйонами громадян України.

Невже не вистачає у сонму дорадників Порошенка розуміння, що в подібних війнах мир, спокій і цивілізація повертаються лише за однієї умови – в міста входить регулярна армія. Інших варіантів просто немає. У нашому випадку це буде або українська армія, або російська. Сьогоднішній план Порошенка – віддати регіон російській армії. Росія тільки за три дні з 15 листопада безперешкодно перекинула в Україну понад 100 одиниць військової техніки, яка гасає по центру Донецька. Про це під час брифінгу повідомив речник МЗС України Євген Перебийніс: «15-17 листопада зафіксовано вторгнення через пункти переходів Ізварине та Новоазовськ декількох колон військової техніки, в тому числі, танків, РСЗСВ (реактивних систем залпового вогню) і гармат». Адже кордон між Украї­ною і РФ відсутній. І що завезла щойно в 74 фурах гуманітарного конвою РФ на територію «ДНР-ЛНР» – велика таємниця для чинуш України.

Дипломат також зазначив, що РФ спільно з бойовиками формує ударні угруповання і накопичує військову техніку та особовий склад на Донецькому, Дебальцевському і Луганському напрямках. Зокрема, в Докучаєвську останнім часом зафіксовано понад 500 осіб особового складу, близько 30 танків, 3 зенітно-ракетних комплекси, 6 реактивних систем залпового вогню, 6 крупнокаліберних гаубиць і багато іншої військової техніки. До Іловайська прибув ешелон – 12 вагонів з боєприпасами.

Як повідомлялося раніше, президент РФ, традиційно заперечуючи поставки озброєння бойовикам, заявив, що терористи його «знайшли».

Наші владні зрадники України, як бачите, тільки констатують факти замість ввести воєнний стан, зміцнити армію загальною мобілізацією і взяти під контроль наші міста. Їхні підспівувачі аплодують, вислуховуючи всі ці нісенітниці, оспівують волонтерів, які підтримують українських солдатів, приречених урядом на поразку. Ми можемо вибити РФ з Донбасу – але для цього треба починати вести повноцінну війну. Без всяких шоу. Мета війни повинна складатися в одному – нанесенні максимальних втрат військам окупантів. Є тільки один спосіб захистити Україну – це її звільнити. В іншому випадку російська армія візьме під повний свій контроль Донбас, чим вона зараз і займається, успішно усуваючи польових командирів розрізнених кримінальних банд «ДНР-ЛНР». Україна, крім Криму, втрачає, а насправді здає, ще й територію Донбасу.

Порошенко повинен перестати боятися Путіна, адже міг переконатися, що грати роль миротворця на переговорах з Путіним можна тільки в тому випадку, якщо ми почнемо його бити, а не констатувати, що з моменту оголошення «режиму тимчасового припинення вогню» терористами скоєно 3000 обстрілів позицій українських військ. У результаті декілька сотень убитих, маса покалічених. Страждають мирні мешканці. А у відповідь – тиша, бо ми дотримуємося мінських «мирних» домовленостей. Ми в односторонньому порядку виконуємо якісь домовленості, всі пункти яких бойовики не виконували і фактично перекреслили проведенням «виборів» 2 листопада за якимось тільки терористам відомим виборчим законом, а не 7 грудня – за українським. Без жодної на це реакції української влади. Складається враження, що Порошенко, ставши в позу ображеного, це робить навмисно – дає РФ і контрольованим нею «урядам» терористичних організацій наводнити ці території російськими військами і взяти під повний свій контроль.

Таке враження, що в Україні немає влади, немає державної політики. І проблеми не тільки на Донбасі, і не тільки через Путіна. На саміті G20 фактично створено «антипутінську коаліцію», що радикально змінює зовнішньополітичну обстановку. Україні треба нею скористатись, діяти рішуче, а не «боротися» з власними громадянами: інвалідами, пенсіонерами та немічними в зоні АТО, евакуюючи їх у нікуди. Інакше шанс втратимо.

А в цей час звичайні щоденні повідомлення: за добу в зоні АТО стільки-то вбитих, стільки-то поранених, відсутня вода, світло, газ. 19 листопада перестав працювати «Ощадбанк», зате запрацював «Сбербанк Росії» – видає готівкою за картками всіх банків до 1 тисячі гривень, черги неймовірні. 15 листопада в «ДНР» почалися масові арешти. Заарештовано трьох із 17 «міністрів»-зрадників «уряду» «ДНР»: «міністра палива та енергетики» Олексія Грановського, міністра АПК та «віце-прем’єра», «начальника Центру управління відновленням» «ДНР» Олександра Калюського. «Начальник розвідки» «ДНР» Сергій Петровський підтвердив ці арешти за зловживання службовими повноваженнями, а співробітники «міністерства міністра палива та енергетики» пікетували «прокуратуру ДНР» – на знак незгоди з арештом Олексія Грановського.

Ось така ситуація. Бойовики вже «чистять» свій «уряд», хоча не ясно, на підставі якого закону. А їм цього і не треба. У них закон – автомат Калашникова.

А наш уряд України, який разом з в.о. Президента Турчиновим без жодного пострілу здав Крим, тепер уже разом з Президентом України Петром Порошенком дарує Путіну територію Донбасу та знущається над знедоленими з зони АТО, свідомо порушуючи їхні права. Щоправда, Порошенко, на відміну від Яценюка, визнає порушення прав і сьомим пунктом свого указу дає доручення Міністерству закордонних справ України разом із Міністерством юстиції України повідомити світову громадськість, що він відступає від зобов’язань України за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Додам, що Порошенко порушив не одну статтю Конституції України, зокрема ст. 102, згідно з якою Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Чи для цього відбулася Революція Гідності, річниця якої сплила 21 листопада? І все-таки від усієї душі вітаю українців зі святом Гідності.

 


1674 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всього 42 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua