”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

Заклик українських та польських неурядових організацій до наших суспільств

admin on Серпень 24,2016

image

Це українська частина спільного звернення представників українського та польського громадського сектору до наших суспільств, метою якого є продемострувати високу зацікавленість в подоланні штучно створюваних політичних бар’єрів на шляху двостороннього діалогу. Відповідна польська частина, ідентична за змістом,  наразі відкрита до підписання польскими громадськими діячами та представниками неурядових організацій. Після цього  обидві частини будуть об’єднані, опубліковані, а також передані до парламентів України та Польщі. Ініціаторами заклику виступили українські та польські НДО, які є членами Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.  Символічно, що  заклик ми випускаємо у світ  в День Незалежності України та  під час візиту Президента Польщі Анджея Дуди до Києва. Сподіваємось, що громадський порядок денний змістовно відповідатиме політичному порядку денному зустрічі глав держав. Заклик відкритий до приєднання.

Заклик українських та польських неурядових організацій  до наших суспільств

На зламі 1990-х, коли до Незалежності залишалися лише місяці, українське суспільство відчувало вітер Свободи і відважно закликало до створення суверенної держави. Братами по боротьбі для українців були Прага і Вільнюс, Тбілісі і Будапешт, але насамперед Варшава. Згодом українці переймали досвід у поляків як розвивати політичну систему, створювати малий і середній бізнес, а головне – розбудовувати громадянське суспільство. Це був процес, в якому брали участь тисячі активістів неурядового сектору двох країн, особливо після 2003 року. Обидві сторони об'єднувало однакове розуміння демократії, а Польща для українців була своєрідним вікном в Європу, звідки надходили зразки громадянської активності.  Тому, розвиток громадянського суспільства України як історія успіху Революції Гідності несе в собі і частку зусиль польських партнерів.

На жаль, як і більшість країн континенту, Україна та Польща мають трагічні сторінки в історії, і ми повинні спільно їх прочитати і перегорнути. Наші народи мають пройти через загальноєвропейський процес примирення, який зробив можливим створення та існування Об’єднаної Європи. Історичне порозуміння між Францією і Німеччиною, а пізніше між Польщею та Німеччиною є зразком для нас, українців і поляків. Немає іншого шляху, аніж шлях примирення. Слова «Прощаємо і просимо прощення», що не раз лунали в українсько-польському діалозі, можуть і повинні стати дороговказом.

Однак, ми з тривогою спостерігаємо за тим, як необдумано, а подекуди і зумисне, цей принцип відкидається на догоду популізму чи заради вузьких партійних інтересів. Політичні ігри на історичних питаннях загрожують повністю занапастити досягнення останніх років і не лише на шляху примирення. Соціологічні опитування показують, що хоча Польща і поляки користуються високою довірою в Україні, однак довіра до українців в Польщі продовжує падати. Подальший розвиток подібних тенденцій принесе трагічні наслідки для українського та польського народів.  Особливо в умовах російської агресії в Україні, яка ставить під загрозу безпеку нашої частини світу.

Тому ми, неурядові організації, повинні продовжувати наполегливо будувати інфраструктуру взаємних контактів, сприяти збереженню, а подекуди і поновленню довіри наших суспільств. Варто прагнути до створення польсько-української неурядової платформи, яка б працювала на спільне майбутнє наших суспільств, формуючи громадський порядок денний.

Над з'ясуванням трагічних подій нашої спільної історії повинні мати можливість неупереджено працювати історики, а документально засвідчені висновки, що міститимуться в дослідженнях істориків та шкільних підручниках, повинні послужити для всіх нас уроком, який би не дозволив, щоб трагічні події колись повторилися. Не політики, а саме історики, в тому числі і авторитетні науковці з-поза меж України та Польщі, мають віднайти формат дослідження чутливих подій в українсько-польських відносинах.

Нам варто завжди пам’ятати, що емоційні чи кон’юнктурні дії політиків слугують лише нашим ворогам. Спільна пам'ять повинна нас об'єднувати і не допустити повторення трагічних подій нашої історії. Ми маємо довершити побудову солідарних і дружніх відносин, яку почали чверть століття тому, і бути прикладом злагоди у великому європейському домі. Від цього зрештою залежить і успіх загальноєвропейського проекту.

Майбутні покоління українців і поляків чекають від нас чесних, відкритих і добросусідських відносин, і ми здатні цього досягнути.

З української сторони

Геннадій Максак, Рада зовнішньої політики «Українська призма»

Євген Магда, Центр суспільних досліджень

Андрій Веселовський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Максим Хилько, Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки

Євгеній Романенко, Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів)

Андрій Чубик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»

Вадим Трюхан, Європейський Рух України

Дар'я Мустафіна, Інститут партнерства та сталого розвитку

Володимир Купрій, «Творчий Центр ТЦК»

Михайло Наход, Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк)

Любов Ропало, Академія стратегічних досліджень (Черкаси)

Ганна Шелест, UA: Ukraine Analytica (Одеса)

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Людмила Чабак, Сіверський інститут регіональних досліджень (Чернігів)

Андрій Кулаков, Інтерньюз-Україна

Cергій Герасимчук, Група стратегічних та безпекових студій


609 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всього 11 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua