”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

Вибухонебезпечний прецедент, або Голосіївські «ігрища» ДУСі

Олег АНДРОС, Київ on Березень 29,2009

image

Прикриваючись благими намірами лікування дітей, найвищі чиновники дерибанять Національний природний парк «Голосіївський», який створили для того… щоб забудувати його територію. Страждають від «доброзичливості» чиновників діти, які роками чекають якісного лікування.

2006 року в Україні розпочалася акція зі збирання коштів на побудову «Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини» (далі – Центр). Акцію взяла під свою опіку Катерина Ющенко, що стала головою фонду. Гроші на майбутній Центр міг перерахувати будь-який громадянин України. Загалом вдалося зібрати на «дитячу лікарню майбутнього» 260 мільйонів гривень. Замовником будівництва було Державне управління справами.

2009 року мало відбутися відкриття закладу, що не має аналогів у країні, нарешті мав розпочатися порятунок дитячих життів. Але – у такі строки вже не розпочнеться. Бо ж чиновники намітили ділянку під забудову… у Голосіївському лісі, де ростуть унікальні 400-річні дуби. Ділянка, яку пропонують зараз, теж вкрита унікальним (як полюбляє казати президент) пралісом. Тепер уже – не заповідним. Наразі чиїсь корисливі наміри фактично зіткнули інтереси здоровя дітей та захисту національних природних багатств. Як таке могло статися?

Шукаймо будмайданчик – у дубовому пралісі

Голосіївський ліс – це територія Національного природного парку (НПП) «Голосіївський». Нацпарк створено Указом Президента України за № 794/2007 від 27 серпня 2007 року. Підписавши цей указ, Віктор Ющенко логічно завершив історію понад 20-річної боротьби за створення НПП. Звісно, не все вийшло ідеально: парк виявився вдвічі меншим, ніж планувалося. Та й багато територій встигли забудувати до того, як вони стали заповідними. Кому тоді могло спасти на думку, що мине рік… і сам Віктор Ющенко вилучатиме із заповідного Голосієва землю для забудови?!

За словами Михайла Михалка, голови Громадської природоохоронної спілки «Порятунок Голосієва», 2007 року заради побудови Центру чиновники вирішили пустити частину цього пралісу під ніж. Інакше, ніж методом тотального знесення дерев, у Голосіївському лісі неможливо побудувати 5 корпусів Центру і головний, шостий, що їх мають з’єднувати між собою повітряні коридори.

На початку 2008 року Спілка «Порятунок Голосієва» підняла на ноги всіх чиновників. Мінприроди змушено було підтвердити, що таку кількість дерев «не прийнято» зрізати. Із цим погодився й Віктор Ющенко, особисто оглянувши навесні пропоновану територію.

«Прецедентів такого злочину немає ані в українській, ані в міжнародній практиці. На ділянці зростають дуби віком у 300, 400, навіть 420 років кількістю в сотні екземплярів. Є держави, які раді мати бодай одне таке дерево. А в нас запланували знищити більш ніж 200 особливо цінних раритетів, а загалом під знищення підпадає 3000 дерев», – стверджує Михайло Юхимович.

З огляду на масові протести, чиновники з ДУСі почали шукати іншу ділянку. І знайшли її поруч, на території Обсерваторії НАН України. Це місцевість, де лісники повирубували ліс – і між великими дубами утворилися галявини. Але… там теж зростають старовинні дуби. Раритетних «окрас лісу» – близько півсотні. А найголовнішою перепоною на шляху будівництва стало те, що територія заповідного урочища «Феофанія», про яку йдеться, – це територія новоствореного НПП «Голосіївський». Відтепер – колишня...

30 жовтня 2008 року Віктор Ющенко підписав указ за № 976/2008 про виведення зі складу НПП «Голосїівський» ділянки площею 11 гектарів для будівництва Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини. Цей документ став першим в Україні указом президента про виведення земель зі складу національних парків спеціально під забудову.

«Будівництво ціною земель національного парку, навіть коли йдеться про таку шляхетну справу, як Центр матері та дитини, – неприпустиме. У Києві є безліч ділянок, на яких можна розмістити цю споруду, – обурюється ветеран боротьби за екологічні права Михайло Михалко. – Ми дослідили це питання і запропонували президентові інші варіанти розміщення Центру, тим більше, що всі вони є наразі вільними від забудови і мають готові комунікації. Утім, вибір таки впав на «Феофанію». З цього приводу Спілка надсилала найвищим посадовцям не одне звернення, однак всі вони проігноровані».

На думку природоохоронних організацій Києва, відбувся справді неприпустимий прецедент. Ніколи в Україні з НПП не вилучалися ділянки для забудови. «Цим кроком президент показав нам усім, що статус Національного природного парку для нього нічого не важить. І найгірше буде, якщо це зрозуміють забудовники, яких поки ще стримує заповідний статус, – пояснив заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Для того щоб змінити межі будь-якого природно-заповідного об’єкту і тим більше – вилучити з його складу ділянку, необхідно пройти складну процедуру, яка починається з підготовки наукового обґрунтування того, яку він має природну цінність і чому його необхідно заповісти. Відповідно, для вилучення ділянки зі складу вже створеного заповідного об’єкту необхідне аналогічне обґрунтування, яке пояснило б, що тієї цінності, через яку цю ділянку заповідали, вже нема. За інших обставин заборонено будь-що вилучати з НПП. Це питання навіть не того, чи є Президент України господарем свого слова, а суто процедури. У даному разі жодного обґрунтування не було, та й не могло бути. З 11 гектарів, запланованих під забудову, 8 – віковий дубовий праліс, у якому поміж 300-річних дубів ростуть рослини, занесені до Червоної книги України. Забудовувати таку територію не можна ніяк. З дирекцією парку теж, як нам відомо, нічого не погодили».

Альтернативи беззаконню

Однак є в усій цій історії цікавий нюанс. Михайло Юхимович Михалко підшукав щонайменше три варіанти для альтернативного розміщення Центру. Спілка «Порятунок Голосієва» вже відправила Вікторові Ющенку два листи про можливість побудуватися в іншому місці.

Найбільш перспективна пропозиція – безлісна територія по вул. Ягідній, яка за Генпланом також має бути частиною НПП, але свого часу не увійшла до нього. Територія ця – поруч із Китаївською пустинню, уздовж дороги. Забудовувати її можна, і ось з яких причин. Там був сад Інституту садівництва, підпорядкованого Українській академії аграрних наук, де росли тисячі абрикос особливих сортів. Коли Інститут виїжджав із Києва, директор інституту, за словами Михалка, відверто торгував цими ділянками землі. Керівництво інституту, ясна річ, не погодило включення цієї території до НПП «Голосіївський».

Землі Інституту перейшли до рук високопоставлених приватних власників. Але за законом їх не можна пустити під будівництво, бо це землі сільськогосподарського призначення – на них ріс сад. Нові власники все оформили так, що там нібито буде розміщено тепличний комбінат (парники). Навіть не думаючи будувати парники, чиновники знесли сад під корінь.

Оскільки вже так сталося, природоохоронці вимушені запропонувати цю місцевість уздовж дороги. «Дерев там рубати вже не треба, – з гіркотою підсумовує Михайло Юхимович. – Дорога є, комунікації поруч, ідуть по дорозі. Нехай краще там буде Всеукраїнський центр охорони здоров’я, аніж комерційне будівництво».

«Фінансові» аргументи «за» вулицю Ягідну такі. До Голосієва треба тягнути комунікації через ліс, вирубуючи просіки та витрачаючи на це кошти. Крім того, згідно з Генпланом Центру, на його території має бути церква. На Ягідній церкву будувати не треба, адже поруч, у Китаєві, цілий монастир. Крім того, тут-таки, через дорогу, – Окружний госпіталь прикордонних військ. А в проекті Центру поставлено умову: поруч повинен бути медичний заклад. Причина: не вистачає коштів на будівництво допоміжних приміщень (лабораторій тощо) і треба буде користуватися суміжними. Таким чином, природоохоронці здешевили вартість проекту щонайменше на три об’єкти.

Нині природоохоронні організації очікують відповіді на цей «альтернативний проект» та звертаються до президента з проханням скасувати указ про скорочення НПП. Адже указ не лише порушує чинне законодавство України, а й створює дуже тривожний прецедент, що може дати поштовх дерибану багатьох заповідних земель.

Поки що президент іде шляхом найменшого опору: «де запропонували бізнесмени – там і будуватимемо». Щоб прийняти пропозиції природоохоронців, треба піти на конфронтацію з «великими» людьми, що володіють землею по вулиці Ягідній. Чи вистачить на це президентові державної волі?

Чекаємо на розв’язку цієї драматичної історії.


2425 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всього 2 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua