Яка ж я наївна! Донедавна вважала, що це лише в Україні збільшується число виборців, які голосують проти всіх, і що лише в Україні довіра громадян до окремих політиків і політичних сил впала до нульового або й мінусового рівня. Але ж ні! Подібне спостерігається і в благополучній Європі, починаючи від наших західних сусідів – Польщі та Угорщини – і закінчуючи «ваговиками» Великою Британією та Францією.

На традиційному Європейському форумі «За розвиток демократії», який 21–23 жовтня цього року приймав Київ, найбільше дискутувалися такі питання: як політикам і партіям повернути довіру виборців? Які механізми запустити, щоб громада, неурядові організації змогли контролювати і виборчий процес, і саме голосування? Вибори до Європарламенту в більшості країн – членів Євросоюзу відбулися за невисокої явки виборців на дільниці. В окремих країнах ледь вистачило голосів, щоб визнати європерегони такими, що відбулися. Тож форум пройшов під гаслом «Виборчі системи: зміцнювати демократію у XXI столітті».

Постійний представник України при Раді Європи Євген Перелигін повідомив, що найбільше труднощів виникало, коли йшлося про особливості національних законодавчих систем: «За підрахунками Венеціанської комісії – а це головна інстанція в галузі європейського конституційного і виборчого права – існує близько 30 виборчих систем. Це не означає, що одна система краща за іншу. Однак вони – різні, хоча їм притаманні всі головні демократичні цінності та норми. Проте за нинішніх умов оці національні, традиційні системи потребують певної стандартизації, модернізації з урахуванням тих змін, що відбуваються в цілому по Європі та в окремих країнах…»

Голова Департаменту політики Ради Європи Жан-Луї Лоранс зазначив: «Експерти Ради, Венеціанської комісії, Європарламенту розробили свої пропозиції, що поліпшують роботу виборчих механізмів. Ідеться про збільшення ролі громадських організацій та місцевих громад при ухваленні рішень (це референдуми і вибори); про контроль громадськості над виборчим процесом тощо. Україна в наступних кампаніях і виборах може використати ці рекомендації, оскільки вони ґрунтуються на європейській демократичній традиції».

Які саме зміни спричинили необхідність ухвалити на київському Форумі так званий «Кодекс чесних виборів» (офіційно – «Кодекс участі громадян у виборчих процесах»), розроблений експертами Ради Європи та європейського виборчого права? Професор Германн Шмідт з Німеччини пояснив: «Традиційні ідеологічні цінності, що їх у своїх програмах декларують політичні партії і політики-кандидати, не спрацьовують: пересічного виборця цікавлять програми, які містять реальні пропозиції щодо подолання проблем в економіці на місцевому і національному рівнях, показують механізми здійснення цих пропозицій і їхній кінцевий результат. А результатом має бути поліпшення життя окремої людини і родини та побуту в місті чи в країні».

Головна проблема, з якою зіткнулись європейські політики і партії в останні 4–5 років, – помітне зменшення рівня довіри пересічних громадян до своїх «політичних провідників», зазначила політолог зі Швеції Марія Леісснер. На її думку, ця «хвороба недовіри» спричинила також зростання ролі громади, неурядових організацій у виборчих процесах: «Люди об’єднуються для захисту своїх інтересів як громадян, як спільноти. Це і профспілки, і неурядові організації, і спільноти міських чи сільських громад. Усі вони мають абсолютно беззаперечне право і контролювати вибори, і пропонувати своїх кандидатів, адже реально обирають своє майбутнє. Тож у «Кодексі чесних виборів» ми зафіксували цей важливий нюанс – контроль над виборчими процесами з боку громадськості. Це зменшує ризики брудних технологій з боку окремих політиків і партій і збільшує їхню відповідальність за виконання обіцянок перед обличчям громади».

Міністр юстиції України Микола Оніщук додав: «Для України використання рекомендацій Форуму, участь європейських спостерігачів на нинішніх президентських виборах – це шанс нарощувати демократичні, позитивні зміни в такому важливому процесі, як виявлення громадянами їхньої волі».