Допоможіть дитині перемогти онкологічну хворобу!
Jun 06,2007 00:00 by Марія Бабенко

Ця драматична історія демонструє критичний стан української дитячої онкології. Київські лікарі вже декілька тижнів не можуть розпочати лікування дівчинки, що страждає на тяжке онкогематологічне захворювання. У батьків нема 60 тис. грн., аби купити всі призначені донечці ліки. Державне фінансування відсутнє.

Напередодні на сайті Інтернет-видання «Народна правда» було надруковано Відкритий лист Української відкритої асоціації організацій, груп і осіб, які працюють із дітьми, що страждають на онкозахворювання.

. У ньому змальовано жахливу ситуацію з дитячою онкологією в Україні. За цими рядками стоять долі багатьох дітей, діагнозом яких є тяжкі гематологічні або онкологічні хвороби, які називають коротким та страшним словом «рак». Щире небайдуже серце стискається від великого жалю й болю, коли дізнаєшся про страждання, принизливе становище та важкі поневіряння кожної української родини, до якої прийшло це страшне лихо. Мимоволі стає соромно за нашу державу й за її сьогодення. Родичі майже кожної онкохворої дитини, витративши всі свої заощадження на лікування, у багатьох випадках змушені сподіватися лише на допомогу суспільства. Наша держава, на жаль, фінансує цю галузь далеко повною мірою.

Хіба загальні слова можуть змалювати цю велику трагедію, яка розгортається поруч з нами? Ні! Бо історія однієї дитини, що потребує на негайну, термінову допомогу, розповість навіть більше, ніж безпристрасна констатація фактів.

Дванадцятирічна дівчинка, мешканка київської області Вікторія Маруда чекає на допомогу у відділенні дитячої онкогематології Київського Обласного Онкологічного диспансеру. Стан маленької пацієнтки оцінюється як важкий. Страшний діагноз – апластична анемія – відібрав у цього сонячного, веселого, рудоволосого дівча всі ті маленькі й великі радощі, якими живуть її безтурботні здорові однолітки. Позаду у Вікторії – майже рік невпинної боротьби із хворобою: важке й дороге лікування, відчутне покращення самопочуття й... рецидив. У цьому жахливому слові звучить відлуння втрачених надій, розбитих мрій та марних очікувань. Грізна хвороба повертається знов. Щоб дати її відсіч, знов потрібні дуже дорогі препарати. Для подальшого лікування дитини батьки повинні придбати медикаменти загальною вартістю в 60 тис. грн. (12 тис. доларів США). Це підтверджує видана у лікарні виписка

у який зазначена орієнтовна вартість призначеного курсу медикаментів.

Але це – лише перший крок на довгому шляху до одужання. Вікторії Маруді рекомендовано неспоріднену трансплантацію кісткового мозку за кордоном. Вартість цієї операції вимірюється десятками тисяч доларів США – від 65 тис. у Білорусії й до 100 тис. доларів і більше в інших країнах. Чи варто окремо підкреслювати, що після року виснажливого лікування дитини звичайна українська родина не має ані коштів, ані можливості їх заробити або отримати в кредит! Коли все витрачено й розпродано, лишаються лише сподівання. А час невпинно спливає. Лікарі чекають на дорогі медикаменти. Стан дитини погіршується.

Кажуть, що в екстремальних умовах, під час тяжкого випробовування та великого горя людина демонструє своє справжнє обличчя. Хтось впадає у відчай, байдужість або ображається на весь світ, інший підіймається до вершин справжнього благородства. Перед тим, як розповісти про добрий учинок матері маленької Вікторії, варто запитати: чи багато наших співвітчизників здатні відмовитися від запропонованої допомоги заради тих, кому вона на цей час більш потрібна? На жаль, людей з таким щирим серцем серед нас небагато. Але Олена Маруда, мама Вікторії, виявила героїчну здатність на співчуття й добрі вчинки. Коли кілька місяців тому Олені зателефонував спонсор і запропонував родині фінансову допомогу в розмірі 20 тис. доларів США, жінка щиро розповіла про те, що є діти, яким ці гроші на той момент були потрібні більше. Стан її рідної донечки тоді був цілком задовільний, ніхто не очікував на погіршення. Завдячуючи Олені та її добродію, дві дитинки, що потребували термінового дорогого лікування, отримали по 10 тис. доларів та зробили ще один крок на шляху до одужання. Але сьогодні сама Олена залишилася наодинці зі страшною реальністю без грошей та без допомоги.

Пройшло вже кілька тижнів після того, як прохання про допомогу Вікторії Маруді з'явилося на сайті Української відкритої асоціації організацій, груп і осіб, які працюють з дітьми, що страждають на онкозахворювання. Інформація про цю дівчинку розповсюджувалась у ЗМІ. Однак незначна сума, яка протягом цього часу була зарахована на картку матері, й досі не дає можливості розпочати лікування. Поки що родині не щастить. Може, у нашому заполітизованому суспільстві цей крик про допомогу так ніхто і не почув у суцільному мітинговому галасі? Але маленьке рудоволосе сонечко – Вікторія – не втрачає оптимізму. Під час хвороби у дитини розкрився яскравий та самобутній талант до малювання. У живописних роботах дванадцятирічної дівчинки живе незвичайний, барвистий фантастичний світ. Її тонке відчуття кольору та композиції відзначають навіть професійні художники. Будемо сподіватись, що з часом ці здібності тільки розквітнуть. Бо навіть зараз під час загострення хвороби ця талановита дівчинка продовжує малювати в альбомах.

Кажуть, що добро повертається. Саме так і буде в цій родині. Не залишайтесь осторонь, ваша пожертва – це не лише фінансова допомога на лікування, а й безцінний дар надії, любові й віри у справедливість.