Про будівництво спортивного залу ЗОШ № 18 у Черкасах не говорив хіба що лінивий. А секретар міської ради Олександр Радуцький взагалі піариться на цій темі трохи не щодня. То він возить чиновників на будівництво, то лобіює інтереси фірми-забудовника у міській раді, то вимагає якнайшвидше заплатити гроші з міського бюджету.
Чому він так переймається цим будівництвом?
Виявляється, питання зовсім не у доброчинності, а в бізнес-інтересах. Підрядник, який зводить спортивний зал ЗОШ № 18, - друг і соратник Олександра Радуцького – Ігор Калашник. Вони разом були в Соціалістичній партії, коли там керував Олександр Мороз. Як тільки Сан Санич полишив партію, звідти пішли Радуцький і Калашник. Одразу прилаштувалися до екс-губернатора регіонала Тулуба, а нині хочуть очолити обласну організацію Блоку Партії Петра Порошенка.
Ігор Калашник у минулому був депутатом, очолював бюджетну комісію міської ради, розподіляв фінанси. Саме він знає всі бюджетні нюанси. Більше того, підприємство, яке він очолює, виграло тендер на будівництво спортивного залу ЗОШ № 18.
Хто і як будує спортзал за 14 млн грн.?
Ігор Калашник є директором двох будівельних компаній «Інтербуд» та «Експоінвест». Саме «Інтербуд» є замовником будівництва, а генеральним підрядником – «Експоінвест». «Інтербуд» виконує функції контролера. Тобто сам замовляє, будує і контролює.
Місяць тому у Черкасах розгорівся скандал. Секретар міської ради Олександр Радуцький тричі «протягував» через виконком питання про дозвіл двом фірмам – «Інтербуд» та «Експоінвест» – збудувати на 10 га землі котеджі на колишньому військовому полігоні. Водночас за Генеральним планом там мають бути багатоповерхівки. З третьої спроби Радуцький «протягнув» таки питання для свого друга Калашника.
Але виявилося, що горе-інвестор має чималу заборгованість перед банком. Вона сягає 34 млн. грн. Ці кошти фірми «Інтербуд» і «Експоінвест» взяли на будівництво житло, збудували будинки, а борг не повернули. І зараз примусово стягується з них кошти. Ось, мабуть, для чого їм потрібне нове будівництво на полігоні і виконання підряду по спортивній залі.
Водночас на деяких ріелторських сайтах міста з’явилася інформація про продаж землі на колишньому військовому полігоні під котеджну забудову. Вартість за сотку доходила до 10 тис. доларів.
Чому так дорого коштує будівництво? Вартість будівництва об’єкту – 14,3 млн. грн. Досить пристойна сума з міського бюджету. Проте забудовники чомусь «забули» встановити спортивне обладнання в залі. Невже і тут заощадили?
Батьки питають, чому заощадили на підлозі. Батьківський комітет неодноразово звертався до забудовника з проханням пояснити, чому в спортивному залі на підлозі постелили лінолеум замість паркетної дерев’яної дошки. Адже на будівництво витратили 14 млн. грн. Невже не знайшлися кошти на те, щоб зробити підлогу, яка менш травматична для дітей?
Питання, які часто задають батьки в школі і на які нема відповідей. Батькам не байдужа ця ситуація. Невже треба чекати 16 років, щоб отримувати травмованих дітей?!
Чому такий дорогий зал в ЗОШ № 18?
Чому це питання так активно лобіює секретар міської ради Олександр Радуцький?
Чому в спортивному залі не передбачене спортивне спорядження: бруси, ворота, кільця?
Чому замість паркетної дощки, яка зменшує травматизм, постелили венілове покриття для занять йогою?
Як заробити на міському бюджеті? Для того, щоб отримувати мільйонні замовлення з міського бюджету, потрібно не багато: заснувати кілька фірм, мати хороших юристів і друзів з когорти колишніх регіоналів серед чиновників міськвиконкому. А найголовніше отримати депутатський мандат. Саме статус депутат міської ради дозволяє «пробивати» потрібне питання в мерії, виступати на сесії, «мочити» конкурентів та лобіювати інтереси.
Саме такою людиною є депутат міської ради від Партії промисловців і підприємців Володимир Халай. Підприємець, власник кількох фірм, найнятий директор ще на кількох компаніях. Займається будівництвом, електрообладнанням і ремонтом ліфтів. Став депутатом міської ради по мажоритарному округу № 12 (центральна частина міста, вул. Хрещатик, Смілянська, Фрунзе). Висунутий Партією промисловців і підприємців, друг і соратник іншого депутата міської ради Миколи Мирзи. Також підтримує дружні стосунки з секретарем міської ради Олександром Радуцьким.
Відомий тим, що у 2013 році «під дудку» кандидата до Верховної Ради Михайла Поплавського запускав ліфти в мікрорайоні «Митниця».
Нині входить до атимерівської коаліції разом із Олександром Радуцьким та Миколою Мирзою.
За півроку депутатства отримав підрядів на понад 12 млн. грн!!!!!!!!
В його орбіті впливи перебуває чотири підприємства, про які далі йтиметься. А саме «Промелектробуд-2000», ДП «Електромонтаж-424»
«Промелектробуд-2000». Основна фірма Володимира Халая. Саме там він є одноосібним засновником. «Промелектробуд-2000» має договори з Придніпровською і Соснівською Службами утримання будинку на обслуговування електромереж в будинках. Словом, працівники фірми мають замінювати електропроводку в під’їзді, ремонтувати загальні щитки, облаштовувати освітлення. Річна сума по двох СУБах складає близько 4 млн. грн.
У листопаді «Проелектробуд-2000» виграє тендер на заміну вікон в ЗОШ № 21. Сума тендеру, яку отримує депутат та його фірма, - 2, 1 млн. грн.
Інша фірма, де пан Халай є найнятим директором – це фірма «Електромонтаж-424». Ця фірма обслуговує ліфти в мікрорайоні «Митниця», а також здійснює капітальний ремонт ліфтів. За капітальний ремонт підйомників оплачує міський бюджет.
«Електромонтаж-424». Загалом торік фірма «Електромонтаж-424» отримала з міського бюджету і СУБ «Митниця» близько 2 млн. грн.
Восени 2014 року Олександр Радуцький, будучи ще директором КП «Дирекція парків» укладає угоду з ДП «Електромонтаж-424» (Володимир Халай) на будівництво туалету у сквері «Хіміків». Вартість угоди (без тендеру, а відповідно і контролю громади) – 380 тис. грн. Цих грошей фірмі депутат виявилося замало. Вони захотіли додати ще 150 тис. грн., доводячи тим, що в проекті будівництва Радуцький не передбачив водопостачання та каналізації!!!
ПП «Черкаси інтерстрой». Це підприємство зареєстроване у березні 2013 року. Засновницею є Раїса Сидоренко. Здавалося б нічого дивного, але журналісти сайту «Наші гроші» з’ясували, що ця фірма має фактичну адресу реєстрації – Корольова, 11. Саме за цією адресою розташовані фірми Халая «Промелектробуд-2000» та «Електромонтаж-424».
Наприкінці грудня ПП «Черкаси - інтерстрой» виграє тендер на ремонт покрівлі ЗОШ № 5. Сума договору – 360 тис. грн.
На початку грудня департамент ЖКГ, який очолює екс-регіонал Андрій Наумчук, без тендеру укладає з ПП «Черкаси-інтерстрой» угоду на капітальний ремонт двох ділянок доріг: спуск Канівський та вул.. Університетська. Сума угоди – понад 1 млн 100 тис. грн. Роботи по вул. Університетській так і не були виконані.
У листопаді ПП «Черкаси-інтерстрой» виграє інший тендер – на ремонт і реконструкцію санвузлів у ЗОШ № 6. Сума договору – 1,8 млн. грн. Прикметно, що конкуренцію їй складає фірма «Промелектробуд-2000» Володимира Халая!!!!
ПП «Техбуднагляд». Власницею фірми "Техбуднагляд" нині записана Наталія Білоусова. Однак засновували компанію у 2008 році Олена Бабенко (дружина Халая) та Володимир Єременко, а також депутат Черкаської міськради Володимир Халай.
ПП «Техбуднагляд» виграло тендер на реконструкцію 2-ої дитячої поліклініки, що по вул. Вербовецького. Дивним чином, але конкурентом фірми була фірма Володимира Халая «Промелектробуд-2000». Сума договору – 1,8 млн. грн.
Журналісти сайту «Наші гроші», що моніторять ситуацію з тендерами в Україні, підмітили, що телефони ПП «Черкаси-інтерстрой», «Промелектробуд-2000» і «Техбуднагляд» співпадають.
Депутати міської ради зацікавилися таким тендером і спробували з’ясувати, де ж знаходиться фірма «Техбуднагляд». Як виявилося, очолює її 23-річна дівчина, фірма за поданими документами розташовується за адресою вул. Корольова, 1. Поїхавши туди, депутати з’ясували, що такої фірми там нема і ніколи не було.
Ось так! Маючи «дах» від секретаря міської ради Олександра Радуцького і депутатський мандат, Володимир Халай за рік отримав 12 млн. грн. Цікаво чи витратить він бодай 10% від заробленого на допомогу армії? З такими «успіхами» він мав би озолотити свій округ, щомісяця виплачувати пенсіонерам свого округу по 300-400 грн. або ж відремонтувати усі тротуарі в центрі.
На фото: дорогий депутат Володимир Халай