Перетинаючи блокпости. «Чи багато спіймали терористів?»
Jun 28,2015 00:00 by Катерина ПОЛЯКОВА, Донецьк

16 червня 2015 року Службою безпеки України було затверджено оновлений «Тимчасовий порядок в'їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства)». Не дивлячись на вимоги представників громадськості, деяких притомних політиків та волонтерів відмінити ганебну, антиконституційну пропускну систему як таку, яка порушує права громадян України на вільне пересування і абсолютно не вирішує проблему затримання терористів та контрабанди, СБУ вирішило «покращити» неефективний попередній порядок. Згідно з цим «оновленим покращенням» забороняється, зокрема, перетин лінії зіткнення громадським пасажирським транспортом.

Тому дорогу до міста Костянтинівка з Донецька, відстань між якими всього 67 кілометрів, пасажири подолали за 10 годин 15 хвилин. Спочатку на автобусі перевізника ми доїхали до першого українського блокпосту в Майорську. Тут нас висадили десь за 1 кілометр, щоб не бачили військові, і, взявши сумки в руки, ми пішки перетнули цей перший блокпост. Вартові ретельно перевірили наші документи та наші паперові пропуски, хоч згідно з «оновленим» порядком прибрано вимогу наявності паперової перепустки.

Ми прилаштовуємось в кінець людської черги з приблизно 300 людей, котів, собак, папуг

Після першого блокпосту долаємо ще десь 1 кілометр. І нас перевозять через решту блокпостів на дозволеному «оновленим» порядком авто, в якому до 9 місць. Перед останнім блокпостом в Зайцеві нас знову висаджують, і ми прилаштовуємось в кінець черги з приблизно 300 людей, котів, собак, папуг. І повільно рухаємось вперед. Справа від нас так же повільно рухається черга з легкових автомобілів, до яких звертаються піші пасажири з тих автобусів, що з Донецька везуть тільки до першого блокпосту.

Якщо до 16 червня в чергах стояли ліворуч автобуси, а праворуч легкові авто, то тепер замість заборонених автобусів стоять пасажири з багажем. Час від часу виникають сутички між водіями, які пробують «проскочити» без черги. Водії з черги пояснюють, що вони ночували в черзі зі вчорашнього дня, бо блокпост закрився о 20 годині, і вони не встигли перетнути цей кордон. І стоять вже другий день!

У нашій черзі якась палка прихильниця «ДНР» мала необережність висловитись, що за ці поневіряння донеччани мали би «дякувати» президенту України Порошенку. Ось тут і почалось: їй нагадали, хто і для чого першим взяв в руки зброю; що через те, що вона ходила на референдум, тепер ми страждаємо, змушені жити без зарплат, без пенсій, без ліків, з захмарними цінами на все; стояти в багатогодинних чергах на блокпостах. Сказали їй, що нічого їй їхати в Україну! Тут вона заявила, що любить Україну вдвічі сильніше, ніж ми всі разом взяті, і втекла від розлюченого натовпу, сховавшись від нас в іншому місці черги.

Підійшли до початку черги. Нас відрахували по 10 осіб, перевірили паспорти, паперові перепустки та сумки. Я запитала солдата, чи багато вже терористів та контрабандистів затримали на цьому блокпосту. Він розсміявся. «Ви ж прекрасно знаєте, що вони знають інші дороги». Після цього нас пропустили на територію блокпосту. Вже інший військовий зібрав у нас паспорти та паперові перепустки і нібито поніс перевіряти в базі. З мого погляду, інтернет там в цей день не працював, бо військової машини з відповідним обладнанням не було. Були тільки 2 камери відеоспостереження. І це пояснює той факт, чому в нас вимагали паперові перепустки, які втратили свою чинність з 16 червня!

Перевірка 10 паспортів тривала десь 15 хвилин, правда, паралельно перевіряли документи і тих, хто їхав в легкових автомобілях. Тобто, перед нами було приблизно 300 осіб; 30 груп по 15 хвилин на кожних десять осіб складає 4,5 години у черзі. За цей час 1 чоловік знепритомнів і звалився в яму. Чоловіки кинулись його витягати, жінки накинулись на військових, щоб викликали швидку допомогу, але марно, бо там її немає. Не передбачено! Знайшовся лікар в групі ОБСЄ, який привів чоловіка до тями та провів без черги на перевірку на блокпост.

Без черги пропускають також автомобілі з малими дітьми до 2 років та інвалідами. Правда, інвалідів пропускають чомусь не зразу, а після 5 машин. Після процедури «перевірки» в базі СБУ ми знову пішки пройшли десь 1,5 кілометри, шукаючи свій автобус за номерним знаком, який нам дав диспетчер. Цим автобусом ми вже доїхали до Костянтинівки.

Отже, відстань в 67 кілометрів ми подолали за 10 годин 15 хвилин, перетнувши 6 блокпостів «ДНР» та 6 українських блокпостів. Одна з пасажирок нашого автобусу, яка їхала з сином – учнем восьмого класу – назвала це «покращення під назвою «пекло».

Виникає дуже багато запитань до «покращувачів» із СБУ, до голови РНБО Олександра Турчинова та Президента України Петра Порошенка. Ці тортури придумані для найнезахищеніших верст населення і, як бачите, для тих, що й гадки не має про якесь приєднання до Росії, а не для того, щоб виловлювати терористів чи контрабандистів. Це як покарання донеччан за те, що вони опинились не за своєї волі під окупацією, за те, що держава не захистила їх від цього лиха. Що вони ніби-то не боролись проти проросійських бойовиків.

І влада вигадала клятий шаблон, що донеччанин («даунбасовець») – це сепаратист! У гетто їх! І тоді без них заживемо щасливо. А вони там хай здохнуть під п’ятою «русского мира». І не знає, що перша кров українських патріотів після Майдану пролилася в Донецьку 13 березня 2014 року, коли на проукраїнському мітингу було вбито Героя України Дмитра Чернявського, а ще більше п’ятдесяти скалічених патріотів України відправлено до лікарень. А потім була Горлівка, жорстоке нелюдське вбивство ще одного Героя України Володимира Рибака. А 8 травня викрадено і спалено живцем Валерія Сала з Краснолиманського району. А потім, 9 травня, в Маріуполі, при першій спробі звільнити місто, загинув батько трьох дітей начальник міської ДАІ Віктор Саєнко, а начальник міського управління МВС Валерій Андрущук лише дивом залишився живим після катувань. Цей перелік можна продовжувати.

Загинуло у війні за Україну вже понад 6 тисяч осіб, в тому числі, і з Донецької та Луганської областей. Багато донеччан воюють і сьогодні за Україну. А влада й досі живе в полоні власних міфів про наш край, де нібито мешкає суцільне «бидло». І створює нестерпні умови життя на окупованих територіях. Скільки вже говорили про електронні перепустки перед Пасхою, після Пасхи, з 16 червня. Тепер перенесено питання на 10 липня. Як же можна відміняти паперові перепустки з 16 червня, коли перехід на електронні запланований тільки на 10 липня? Персонально я не вірю, що це станеться 10 липня. Бо ще 20 березня 2014 року СБУ заявила, що запустила в тестовому режимі електронну систему оформлення перепусток, а віз – і нині там.

Коли я почала вивчати можливість виїзду автобусом з Донецька в Костянтинівку чи навіть зразу в Київ, 22 червня, довідалась, що один відомий перевізник може довезти по території під владою «ДНР» до першого українського блокпосту в сторону Маріуполя, висаджує пасажирів, і далі 23 км пасажири або йдуть пішки, або просяться в легкові машини, яким дозволено перетинати цю лінію, якщо кількість місць не більша дев'яти.

Пасажири вибираються в три етапи: по території «ДНР», по території між українськими блокпостами та по території України. Коштує ця поїздка до Києва 1000 гривень

За останнім блокпостом цих пасажирів підбирає вже інший автобус цієї фірми, який курсує по території України. Тобто пасажири вибираються в три етапи: по території «ДНР», по території між українськими блокпостами та по території України. Коштує ця поїздка до Києва 1000 гривень.

Ще один перевізник везе людей до Києва через Білгород (Росія), за це треба заплатити 1200 гривень. Автівкою до 9 осіб до Костянтинівки коштує 350 гривень, але поїздка триватиме десь 2 дні, бо великі черги. Так що людям радять запастись їжею, водою, бо треба буде ночувати в чергах.

Так що новий порядок перетину лінії зіткнення серйозно ускладнив рух з Донецька для мирних жителів. У свою чергу, 24 червня прес-служба РНБО України повідомила, що секретар РНБО Олександр Турчинов прогнозує, що нова електронна система пропускного режиму в зоні АТО запрацює в липні. Він зазначив, що зараз відбувається завершальний етап переходу на електронну систему пропускного режиму. Секретар РНБО розповів, що для отримання перепусток громадянам не потрібно буде безпосередньо контактувати з держслужбовцями, які видають дозволи, достатньо направити заяву і копію паспорта на електронну пошту.

Так що чекаємо на нове «покращення».