Воно того варте
Jan 23,2020 00:00 by Фашик ДОНЕЦЬКИЙ, fashikdonetsk

Сьогодні доволі таки цікавий і визначний водночас день — 101 рік тому урочисто оголосили універсал про об’єднання УНР і ЗУНР в соборну Україну. Акт Злуки, що був проголошений на Софійському майдані в Києві — це не просто дата. Це день, коли здійснилася мрія всіх тих, хто загинув за те, щоб Україна була єдиною і соборною державою.

Можна ще написати багато пафосних слів і навести історичні цитати про Злуку, проте … Проте, на жаль, частині українців абсолютно начхати на цю історичну дату. Не хочу вдаватися в причини (у кожного вони свої), через які людям з українськими паспортами байдуже те, що 101 рік тому був закладений фундамент сучасної України, соборної і незалежної.

Історія цікава небагатьом, будьмо відверті. Тому я пропоную згадати сьогодні тих, завдяки кому Україна існує досі, бо, саме завдячуючи цим людям, наша держава — не малоросійська область рф.

Ці люди ходять поряд з вами, можливо вони навіть ваші сусіди чи просто друзі у соцмережах, з якими ви інколи переписуєтесь. Вони можуть мати абсолютно протилежні політичні переконання щодо лідера країни і ненавидіти опонентів, які на іншому боці барикад. Проте всі вони у 2014 році не ділилися на політичні табори, а об’єдналися заради відсічі орди в лаптях.

Згадайте 2014 рік. Згадайте настрій, який був у тих, хто захистив країну від російської окупації і розпаду. У 2014 році саме наша єдність і здатність до самопожертви зупинили орду. Всі ми працювали на Перемогу, незважаючи на панікерів і політичні обставини, курс долара і надвелику кількість зрадників у найвищих ешелонах влади. Кожен робив те, що міг, заради того, щоб не жити в окупації. Ви це робили не заради політиків, а, насамперед, заради майбутнього, свого особистого та дітей чи онуків.

У той час ми були єдині, як ніколи. У той час ми знали чітко, що нас завжди підстрахують такі ж навіжені і закохані в Україну, як і ми самі. Наша єдність зупинила російські танки і зламала бліц-криг кремля. Ми це зробили разом, бо знали — якщо прийде русня, поїдемо в табори.

Кремль нам цього ніколи не пробачить. Події 2014 року показали всьому світові, що об’єднані однією ідеєю українці — нація, яка може так дати здачі, що в ростовських моргах не буде куди трупи кацапів складати.

Може банально скажу, проте кремль не боїться нашу армію чи наших танків. У москві бояться лише одного — єднання заради України. Не малоросії, а соборної України зі своєю культурою, музикою, мовою, звичаями, історією та реальними Героями, а не тими, кого нам вигадало кдб. Хохлів москалі не бояться і не поважають, це для них неудомки в шароварах, які їдять сало і борщ. Українців же мокші ненавидять і завжди будуть ненавидіти, особливо тих, хто завжди готовий дати по рукам – по зубам і газманову, і «непереможній» російській армії.

В єдності наша сила. В єдності ми можемо і звільнити частину Донбасу, і Крим, і спалити москву. 101 рік назад бажання наших пращурів створити соборну державу було вищим за чиїсь політичні амбіції. Лише в єдності ми можемо протистояти рф, розбрат всередині країни створює лише малоросію чи область рф на території України. Пам’ятайте про це.

Отже, у 2014 році ми поставили на карту все, що в нас було, як і ті, хто поступилися особистими амбіціями 101 рік тому, заради України. Вважаю, що воно того вартувало.