*   *   *

… що там поза овидом жаріє?

Ще роки й дороги до жарінь,

прóхолодь, роса, ранкова рінь,

дівчинко, дитинонько, Маріє,

стрінь ранкові павітри долин,

горніх сотворінь ранкові трелі,

кришталі божистої тарелі,

дим, барліг, оливини, полин,

ще до ніг метелики й блавати,

ще нема димóвища багать,

ще не скоро, дівчинко, благать,

небеса, дитинонько, благати,

ще ягня ступає до води,

ще духмяна тінь торкає губи,

цвіт і зéла, ще немає згуби,

ні моління „ … о, не доведи!”,

ні двигтіння, ні палахкотінь,

ні вогню, що горнеться до тіла,

все довкіл таке, як Ти хотіла,

все довкіл це тільки цвіт і тінь,

кубла і оливини, де жодні

душі не сполохані, дарма,

вже недонавернена юрма

коло нерозверстої безодні,

це яскріння Міста, це жаріє

вічність поза овидом Твоїм,

це Єрушалáїм, це, Маріє,

Єрушá, Маріє, Елогíм.

11 -12 березня 2008 р., Київ

____________________________

Єрушалáїм (іврит) – Єрусалим.

Єрушá (іврит) – спадок.

Елогíм (іврит) – Бог (Божий).