Великий злодійський націоналізм пана Жебрівського

Хочу відразу сказати, що націоналізм пана Жебрівського не має жодного стосунку ані до єврейства, ані до українців. Щиро поважаю народ Держави Ізраїль. Ними можна захоплюватись, бо то справжні патріоти своєї землі.

А от пан Жебрівський ходить у вишиванках та видає із себе великого націоналіста України. Та того й близько немає. Це звичайна злодійська психологія чинуші, що дістався владного коритця та й хлепче з нього аж давиться. Я наведу кілька фактів, а ви вже, шановне панство, самі розсудите.

Ось візьмемо, наприклад, Краматорськ, де царює сам пан Жебрівський (у народі зветься «жеребець»). У цьому стольному граді при владі всі ті, хто у 2014 р. творив прихід Гіркіна. І йому допомагав. Якщо моніторити рішення виконкому, відстежувати роботу комісій, можна помітити, що ті, хто організовував «ДНР» і допомагав Гиркину, тепер вбрались у вишиванки. Вони тут завжди грабували і вирішили, що це їх право. Так що близнюки і пшонки в місті – сила. Тільки тепер заносять деяким панам з кумів Будки Олексійовича. А громадськість у нас поки не дозріла: люди бояться з покоління в покоління. Хоча все має бути навпаки. Не бандитів треба боятися, а бандити повинні боятися. Боятися повинен той, у кого проблеми з совістю...

І так сталося, що міськрада вирішила, що місту не потрібні трамваї. Задумали вирізати рейки, бо трамвай нерентабельний. Ця ідея ще з 2014 р. них ширяє. Встигли порізати на метал фабрики, хлібозавод та консервний завод, і це все вже при Україні. Ось тепер поглядають на трамвай – уявляють, скільки ж там металу, і руки сверблять. Вже закуповують «богдани»... Бо ж Будці Олексійовичу приємне теж зробити треба.

Не скупиться пан Жебрівський і для своїх підгавкувачів. За річного доходу в кілька сотень тисяч гривень керівники департаментів і відділів Донецької ОВЦА отримують грошову допомогу як переселенці. З початком бойових дій частина обласних чиновників була змушена покинути окуповані території і оселитися на підконтрольній частині регіону, повідомляє ІА «Вчасно». За інформацією електронних декларацій, у багатьох в окупації залишилися квартири, будинки та земельні ділянки.

З моменту евакуації обласної держадміністрації Краматорська чиновників централізовано розселили по санаторних установах і гуртожитках в області. Багато хто і зараз продовжують користуватися кімнатами, які надало їм керівництво ДонОВЦА. Згідно з деклараціями, заробітні плати чиновників у 2016 р. варіювали від 17 до 40 тис. грн на місяць. Зараз це вже в рази більше. При цьому заробленого не вистачило, щоб заплатити за комунальні послуги, тому деякі з представників влади оформили матеріальну допомогу як внутрішньо переміщені особи. Приміром, глава Департаменту економіки ДонОВЦА Олег Свинаренко за підсумками 2016 р. отримав 482 761 грн заробітної плати. Чиновник залишив 3 квартири в окупованому Донецьку і безкоштовно користується кімнатою в санаторії «Перлина Донеччини» у Святогірську. Як допомогу на проживання переміщеним особам голова обласного департаменту економіки отримав від держави 9 888 грн. Аналогічну допомогу на компенсацію оплати комунальних послуг отримали заступник глави апарату Юлія Костюнина (зарплата – 32 924 грн НА МІСЯЦЬ, розмір допомоги – 14 321 грн), начальник Управління з питань фізкультури та спорту Володимир Мицик (зарплата – 26 978 грн на місяць, пенсія – 14 653 грн, допомога – 13 011 грн), директор обласного держархіву Ірина Шишолік (зарплата – 17 788 грн на місяць, допомога – 2780 грн), помічниця заступника глави ДонОВЦА Людмила Гринюк (зарплата – 17 763 в місяць, допомога – 5 275 грн), начальник організаційного управління Ольга Мосіна (зарплата – 27 886 грн на місяць, допомога – 5 101 грн), начальник управління кадрового забезпечення Огданська Тетяна (зарплата – 27 080 грн на місяць, допомога – 4 016 грн), начальник юридичного управління Погребняк Яна (зарплата – 30 902 грн в місяць, допомога – 10 579 грн), начальник управління діловодства та контролю Неллі Россоха (зарплата – 27 654 грн на місяць, допомога – 5 133 грн), начальник Управління з питань звернення громадян Олена Гончарова (зарплата – 25 432 грн на місяць, допомога – 5 304 грн), начальник відділу фінзабезпечення Світлана Зеленська (зарплата – 27 729 грн на місяць, допомога – 3 978 грн), начальник відділу адміністрування держреєстру виборців (зарплата – 24 161 грн на місяць, допомога – 5 044 грн). Мабуть і за 2017 р. отримали не менше.

Тим часом до Києва на керівника Донецької області Павла Жебрівського надходять тривожні «дзвіночки». У його оточенні здивовані, що Жебрівський все частіше самоусувається від важливих питань. У місцевій пресі навіть писали, що областю насправді керують два його заступники Євген Вілінський та Ігор Стокоз, а сам Жебрівський тільки відвідує офіційні заходи. «Багато хто впевнений, що його скоро переведуть звідси, і тому він перестав цікавитися справами області. Бізнес ходить на поклон до Вілінського, який відчуває себе вже майже господарем області. Адже якщо Жебрівського приберуть, то саме він залишиться в.о. губернатора», – розповідає один з краматорських журналістів. Водночас глава Донецької області зблизився з представниками «Опозиційного блоку». Наприклад, разом з мером Маріуполя Вадимом Бойченком вони разом відкривали школи, вручали ключі від квартир сім'ям прикордонників. При цьому в публічному полі Жебрівський дуже активний і часто критикує «Опозиційний блок».

Джерела в його оточенні кажуть, що нинішній губернатор не виключає подальшої політичної кар'єри і готує фінансову базу під власний політичний проект. «Він майже закинув розкрутку «Солідарності» в області, – кажуть місцеві партійці. – Агітації майже не видно, хоча гроші на це з бізнесу регулярно збираються. Провалена виборча кампанія в Бахмутському районі – у грудні в Соледарі і в квітні в Сіверську провели лише декілька депутатів з 26.

Що ж до великої помпи з відкриттям та ремонтом шкіл приведу приклад з загальноосвітньою школою № 1 смт Володимирівка Там зробили «капітальній ремонт» (на фото). Та, як виявилось, ремонт був лише косметичній. Варто лише поглянути на фото, і все стане ясно. Пишуть нам небайдужі місцеві жителі. «Ось так відмивають державні гроші і зривають освітній процес. У Волноваському районі була вказівка зробити капітальний ремонт у школах і тут відзначилася ЗОШ № 1 смт. Володимирівка, замість капремонту і ремонту даху, який протікає вже кілька років, поставили нові вхідні двері в школу, які вже заливає і вже через рік-два вони прийдуть у непридатність. У коридорі, на сходовій клітині і в класах мокро, сиро і грибок, які вдихають діти. І знову ставати питання дайте грошей?????? ЗНОВУ НА НОВІ ДВЕРІ??????» Риторичне питанні «Пан Жебрівський, а де ж гроші?».

Врешті відповідь проста. Процитую видання «Новости Краматорска» http://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=72934:2017-02-10-12-17-37&catid=55:kramatorsk&Itemid=147 «Поява в наших пенатах у середині минулого року якоїсь неприбуткової організації під багатообіцяючою назвою «Донецьке агентство регіонального розвитку» (ДАРР) можна пояснити лише невсипущою турботою Донецької обласної адміністрації про нас, грішних. Не вистачає у губернаторства наявних сил, засобів та організацій для належного розвитку наших територій та інфраструктур. Тому доводиться йому створювати нові структури, причому з безпосередньою участю аборигенів, тобто місцевих мешканців. Так от, неприбуткове і позабюджетне агентство, створене розпорядженням голови ДонОДА-ДонОВЦА в співзасновництві з Донецькою торгово-промисловою палатою та громадською організацією «Школа реального бізнесу», призначене (терпіння, друзі, це надовго!) для того, щоб проводити аналіз соціально-економічної ситуації в Донецькій області і проблем її розвитку з подальшим поданням до губернаторства слушних пропозицій щодо шляхів їх вирішення, вивчення зарубіжного досвіду реалізації регіональної політики і знову-таки подання пропозицій щодо застосування цього іноземного досвіду на вітчизняному ґрунті, а також (це ще не все, зчепивши зуби, вже скоро!) для купи всіляких консультацій, організацій різних сприянь, підтримок, підвищень всіляких принад і ще цілої купи інших неконкретних створень якихось там умов для більшого моніторингу чогось там. Одним словом, дуже корисна установа. І як це ми, регіонально недорозвинені, без нього тут микалися – не збагнути. Не зарплата, а ДАРР божий За інформацією, поширеною інтернет-ресурсом «Наші гроші», керівником організації «Школа реального бізнесу» є відомий у Краматорську підприємець, видіоблогер і ситуативний постачальник безкоштовного піпіфакса в шкільні туалети Володимир Сергієнко. А ось хто з місцевих увійшов до складу наглядової ради – невідомо.

Центр цивільного контролю «Дій» запросив було цю інформацію в облдержадміністрації, але звідти повідомили, що можуть назвати тільки чиновників ОДА, які входять до складу спостережної ради: Павла Жебрівського, його першого заступника Євгена Вілінського, Оксану Головко і Галину Чурикову. Що ж стосується краматорських представників, то ОДА визнала цю інформацію конфіденційною, що само по собі вже дивно, і надати відмовилася. Інформація про штатних працівників ДАРР не є секретною. Справа в тому, що всі бюджетні платежі, здійснювані держказначейством, обов'язково публікуються в ресурсі е-data, і там можна знайти масу цікавих речей. Наприклад, суми, що перераховані на зарплатні картки з бюджетних джерел. Так от, керівник цього самого ДАРР (неприбуткової і позабюджетної організації!) отримував з бюджету 80 тисяч 500 гривень місячної зарплати. Зауважимо – це вже «чиста» зарплата після всіх необхідних відрахувань. Його підлеглі отримували більш скромне місячне жалування – хто 50 тисяч, а хто й поменше. І якщо в минулому році кількість невтомних працівників агентства обмежувалося чотирма або п'ятьма ДАРРмоїдами, то нині їх уже близько десятка, і в обласному бюджеті на поточний рік для цих регіональних «розвинувачів» передбачено три мільйони гривень підтримки. І є підозра, що цією сумою вони не обмежаться.

Усі держзакупівлі – ДАРРом? Так кому ж знадобилося створювати структуру для виконання функцій, які і без неї давно вже покладені на різні департаменти і управління облдержадміністрації? І головне – навіщо? Тут вже цілком можна будувати припущення і не забороняється висувати різні версії – як на підставі фактів, так і шляхом припущень. Згадаймо, як Донецька ОДА спробувала втиснутись у вже існуючий проект з визначення свого ДАРР централізованої організацією щодо здійснення закупівель, тобто передати агентству всі повноваження для проведення тендерів з закупівлі всього на світі. У Міністерстві економічного розвитку чи то щось запідозрили, чи то щось дізналися, і цей проект прийнятий не був. Ні, в Україні подібний проект існує і працює у двох містах у статусі експериментального. Ідея цілком здорова і корисна – немає потреби кожному розпоряднику коштів самостійно морочитися з усіма тендерними процедурами і витрачати на це час і сили. Але там подібні централізовані організації працюють за чітко прописаним алгоритмом і перевірити їх можна на будь-якому етапі і в будь-який час, що власне і передбачається самим пілотним проектом.

Так що з міністерським пілотом ДАРР пролетів. Але тільки з міністерським! Не будемо забувати про місцеві можливості. Не так давно міська рада Краматорська останньою в області передала повноваження визначення замовника робіт з будівництва та реконструкції інфраструктурних об'єктів міста Донецької ОДА. А всі інші міста, селища та райони області зробили це ще в минулому році. В одному тільки Краматорську реалізується 127 проектів, якими тепер розпоряджається – чи буде розпоряджатися – Донецька ОДА-ОВЦА. Загальна сума робіт – 539 мільйонів гривень. Так от, спробуємо з трьох спроб вгадати – - кого тепер Донода визначить замовником?».

От вам, володимирівці, і відповідь, де гроші з вашої школи. Пишіть Будці Олексійовичу, бо його кум зовсім знахабнів. Бо залишитесь з носом як мешканці Авдіївкиі, яким уже другий рік з дня на день обіцяють підключити газ. Та «обіцянки цяцянка, а дурневі радість» – каже український народ.

http://h.ua/story/442634/