”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

Психіатрія як засіб зберегти шлюб

image

4 січня 2013 р. мешканець Вишгороду Сергій Х. 1985 р.н. завітав у кав’ярню, де працювала його знайома дівчина. Заказав поїсти. Не пив, бо ж, як власник автівки, який зазвичай був «за кермом»,  спиртним не зловживав.  Не встиг він доїсти замовлені страви, як до нього підійшли двоє в цивільному і, пред’явивши міліцейські посвідчення, запропонували проїхати з ними, не пояснюючи куди й з якої причини. Особу одного з них нам незабаром вдалося встановити. Ним виявився дільничний з м. Вишгорода лейтенант міліції Андрій Ярощук.

Не бажаючи вступати в конфлікт з представниками органів правопорядку, Сергій, хоч і не отримав відповіді на причини його затримання, добровільно сів у машину з міліціянтами. Однак повезли його, як виявилося, не до відділку. Авто попрямувало безпосередньо до обласної психоневрологічної лікарні № 2 у м. Ворзелі. Де його й передали з рук у руки лікарів.

Слід сказати, що сімейне життя Сергія з дружиною Мариною уже понад рік як було вельми проблематичним. Аж настільки, що перед новорічними святами він пішов з дому й висловив дружині намір розірвати шлюб. І це, як видається, – його єдина «провина» й єдина (наскільки нам вдалося встановити) підстава для «каральних дій».

Подивімося на правовий бік події.

Згідно ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. А згідно ст. 4 того ж закону, психіатрична допомога надається на засадах добровільності.

Однак можливою є й примусова госпіталізація. Та лише такої особи, дії якої являють собою безпосередню небезпеку для неї самої або для інших осіб.

Згідно ст. 11 того ж закону примусовий психіатричний огляд і лікування можливий лише за рішенням суду після звернення до нього керівника або представника медичного закладу. У заяві повинні бути зазначені підстави для такої госпіталізації. Абзац 9 згаданої статті 11 варто процитувати. «У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без
згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром
самостійно і психіатричний огляд проводиться ним НЕГАЙНО»
.

Отже, слід припустити, що відносно Сергія Х. надійшла заява про те, що він являє собою небезпеку для оточуючих. Однак і в такому разі до рішення суду представники правоохоронних органів могли бути залученими до його госпіталізації лише за наявності рішення суду та заяви медичних працівників про потребу в наданні допомоги в госпіталізації особи. Без рішення суду – міліція до таких заходів НЕ ЗАЛУЧАЄТЬСЯ. Отже вже такий спосіб госпіталізації за будь-яких умов є не лише порушенням прав людини, порушенням закону, а й може бути кваліфікований як викрадення. Це – по-перше.

По –друге. Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці.

Щодо Сергія Х. жодного огляду комісією лікарів здійснено до сьогодні не було. Минула четверта доба його немотивованого примусового перебування в психіатричному закладі, здійсненого силами працівників міліції без рішення суду. І будь-які майбутні посилання лікарів та міліціянтів на те, що під час святкових вихідних не було кому дотримуватися закону, закон не скасовуватимуть і пом’якшувальними обставинами бути не можуть.

По-третє. Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду
зобов'язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, як лікар-психіатр, назвати своє прізвище, місце роботи та викласти мету огляду (абзац 11 ст. 11). Оскільки до сьогодні жодного огляду Сергія проведено не було, то й відрекомендовуватися не було кому. А отже й на п’ятій добі незаконного утримування Сергій Х. усе ще не інформований про причини свого перебування в лікарні.

Сама ж госпіталізована особа має право на ознайомлення з своєю історією хвороби (медичною карткою), на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги. Її скарги та заяви повинні бути розглянуті в установленому законом порядку. Водночас багаторазові заяви Сергія про надання йому можливості ознайомитися з його медичною карткою та підставами для госпіталізації залишилися без реакції.

Отже, щодо Сергія, який, за свідченнями його колег і друзів, ніколи й до моменту запроторення до психлікарні не мав жодних відхилень у поведінці, жодного діагнозу тощо, здійснюються протизаконні дії як з боку лікарів, так і з боку правоохоронців. І є підстави вважати, що наразі маємо черговий випадок застосування психіатрії з карально-виховною метою. Те, що такі дії не мають політичного підтексту, а спричинені виключно побутовою мотивацією, не робить їх більш законними чи менш загрозливими для суспільства. Мусимо констатувати, психіатрична медична допомога й до сьогодні використовується не з метою надання допомоги, а як засіб вплинути на особу. І до сьогодні ніхто не гарантований від того, що його люба дружина чи коханий чоловік, або якійсь інший родич чи сусід з допомогою знайомих працівників міліції не ув’язнить вас задля «виховання» психотропними засобами.    

Насамкінець варто нагади всім причетним до описуваних незаконних дій (злочину), що порушують права людини. Умисне подання заяви про психіатричний огляд особи, що містить завідомо неправдиві або неточні відомості щодо стану психічного здоров'я цієї особи, тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Зокрема, Кримінальний кодекс України (ст. 151) передбачає покарання за поміщення до психіатричного закладу завідомо психічно здорової особи. Таке діяння карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Що ж до дій представників правоохоронних органів у даній ситуації, то ст. 146 ККУ за викрадення людини передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк. Однак оскільки викрадення з кав’ярні серед білого дня було здійснене групою осіб, то покарання має бути дещо більшим і являти собою позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.


2489 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00Rating: 5.00 (всього 10 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua