”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

«Велика блідно-червона опозиція з зеленім відтінком»

image

Мабуть такого феномену, як в Україні, ще не знала історія. Де ще існує опозиція, яка не бажає бути опозицією і яка поводить себе, наче той вовк, якого вигнали в двері, то він лізе у вікно. І зібралися в тій опозиції дуже цікаві люди. Бо ж як не бути цікавими для компетентних органів, якщо розкрадають тепер за день стільки, що раніше вистачило б на місяць. У понеділок, 10 грудня, за день до своєї відставки, Кабінет міністрів Віктора Януковича схвалив виділення 5,6 мільярдів гривень на будівництво метро в Донецьку. Що характерно, сума, яку планувалося виділити, зросла з 1,2 до 5,6 мільярдів гривень. Цей крок в уряді пояснили зростанням вартості будівництва. Та хоч би як там було, мешканцям Донецька доведеться довго чекати своєї підземки. Ці гроші у своїй основній масі будуть просто вкрадені структурами «донецьких». Бо ж не раз спостерігали, як в Донецькій області тануть бюджетні кошти, і немає потім навіть кінців. А можливо їх не шукають. Так що урядові Тимошенко доведеться десь найти ці гроші та повернути до бюджету.

А взагалі ситуація у Верховній Раді доволі пікантна. Комуністи прекрасно почувають себе в опозиції і потроху поповнюватимуть свої кишені лобіюванням необхідних законів. На більше вони вже не здатні.

Блок Литвина ширяє як стара вулична дівка, що востаннє хоче продатися, та ніхто не бере. Апетити самого Литвина настільки великі, що він просто не зміг проковтнути всього, що збирався. На даний момент йому тільки й залишилося, що шантажувати то «голубих», то «помаранчевих» тим, що протилежна сторона «більше дає». Та насправді Литвин не потрібен нікому. Лише на етапі голосування за керівництво країни він матиме змогу трохи зрубати «зелених». Йому вже довелося відступитися від награних принципів прагматичного діалогу з реальною більшістю.

Більш того, в особі Ющенка він нажив собі ворога, і, думаю відставка його брата з посади голови прикордонної служби неминуча. Тим більш, що гнати того в шию є за що. Бо ж контрабанда йде не лише через митницю… До цього часу генерала Литвина не займали, бо ж президент робив ставку на його брата. Та коту масниця скінчилася. Що ж сталося з поміркованим, знаючим коли треба кидати своїх хазяїв та шукати нових, Володимиром Литвином? На цей раз він потрапив у цейнот. Мабуть на нього натиснули через систему певних попередніх зобов’язань. А можливо, й фінансових важелів.

Аргументи, які висловлює частина депутатів Блоку Литвина про те, що їх програмні зобов’язання не були включені в програму коаліції, не витримують жодної критики, адже коаліція досить відкрито пропонувала до неї приєднатися. Зараз слід очікувати на спробу виправити цю ситуацію. Цілком може статися, що рідна фракція Литвина повстане проти лідера. А в ній не лише Михайло Сирота спить та бачить себе в лідерах. Щоб цього не сталося, Литвин почне розкручувати власну президентську компанію. Це, цілком можливо, продовжить його політичне життя ще на рік. Утім, нге виключено, що Литвину група Ахметова пообіцяла місце Януковича у своїх структурах. З урахуванням цього припущення його поведінка видається цілком логічною і нагадує поведінку Мороза влітку 2006. І політичне майбутнє його аналогічне. «Донецьким» чужаки не потрібні.

Коли вирвався захоплений крик з широко розкритих регіональних ротів після того, як на табло для голосування висвітило цифру «225», було видно, що на неї чекалаи. Зрозуміло, що з підкупом не вийшло, однак козир «регіонали» мали. Було видно й те, що регіонали будь що не бажали повторення процедури голосування. І тому Лук’янов пішов на неординарний крок, позбавивши голосу спікера. Та коли та ж цифра висвітилася ще раз – тріумфування посланців Донецького краю остаточно вирвалося навіть за рамки поведінки, властивої стихійному донецькому базару. Було видно, що на результат очікували, однак впевненості в ньому не було.

У своїх закулісних ігрищах «донецькі» явно перебрали міру. Бо ж уночі після голосування в парламенті Служба безпеки України провела перевірку, пов’язану зі звинуваченнями в зовнішньому втручанні в систему «Рада». І хоча згодом прес-служба СБУ поширила повідомлення, що доказів зовнішнього втручання в систему голосування не виявлено, це не значить що їх не було. Бо ж «зазначений програмно-технічний комплекс не має сертефікату відповідності за результатами державної експертизи комплексної системи захисту інформації». А якщо перевести це на людську мову, то будь-яке втручення в систему не фіксується і, більше того, виявити його практично не можливо. А це значить, що великі специ зі втручання в роботу серверів можуть контролювати результати голосування і навіть їх підправляти. Можливо, це робилось і раніше?

Та все ж призначення Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра – неуникний процес. І події в парламенті нанесли удар передусім по самих їхніх ініціаторах. Адже ображена не лише Тимошенко, а й, у першу чергу, Президент. Та й у «Нашій Україні» – Народній самообороні» додалося прихильників спільних дій з БЮТ. А великі потуги після голосування схилити Ющенка до «ширки» лише підтвердили його підозри щодо нечесної гри з ним «голубих». З боку демократичної коаліції можна очікувати радикальних дій. Аж до повторення ситуації зразка 2000 року, коли парламентська більшість зібралася в Українському домі й упродовж одного дня ухвалила низку принципових рішень, у тому числі й щодо обрання керівництва парламенту. І тоді залишиться Януковичу збирати новий Майдан. Та от чи дасть хто на те фінанси?

Адже недаремне переляканий прем’єр-І.О. почав завіряти Презедента, що Партія регіонів не перешкоджатиме повторному голосуванню за кандидатуру Юлії Тімошенко на посаду прем'єр-міністра «за умови дотримання законів і регламенту». Та от лише язик в депутата фракції Інни Богословської виявився довгим і почала вона озвучувати потяг партійців до «ширки». Та ще так тупо й нахабно, що Януковичу довелося спростовувати її слова. Янукович назвав її заяву про необхідність провести переговори з Президентом щодо формування широкої коаліції «її особистою точкою зору». Тим більше, що Ющенко розмовляти не захотів. Та й завіряння про неблокування в середу трибун виявилася черговою брехнею. Народний депутат, член фракції Партії регіонів Нестор Шуфрич заявив журналістам, що причиною блокування трибуни Верховної Ради є намагання не допустити порушення Регламенту. І, зверніть увагу, заяву цю було зроблено в середу, після блокування трибуни і зриву засідання Верховної Ради.

«Прокатавши» у присутності Президента кандидатуру голови Уряду, яку він запропонував, Ющенка публічно принизили. Та ще на очах всього світу. А наш Президент вміє бути злопам'ятним. Почувши заяви тих, хто не голосував – А. Омельченка та І. Деньковіча про те, що вони голосували, причому позитивно для Тимошенко, Ющенко одержав ще один доказ підступної гри проти нього «донецьких». А ще він зрозумів, що більшість у Раді є, однак Регіони йдуть на все, щоб дестабілізувати ситуацію не лише в парламенті, а й у країні. Підтвердженням тому було й нахабство та брутальність депутата-регіонала Владислава Лук’янова. Це ж треба, взяти та забрати у спікера картку для голосування. Цей інцидент матиме для партії Януковича набагато сумніші наслідки, ніж витівка депутата–регіонала Калашнікова з журналістами СТБ. Весь світ бачив, що «донецькі» як були, так і залишилися бандитами і готові на все, щоб утриматися при владі. Захопившися боротьбою з Юлією Тимошенко, лідери Партії регіонів забули про давню істину, яка говорить, що в кожній поразці потрібно шукати позитив.

Отож найближчим часом у парламенті частково може повторитися ситуація, що мала місце 2005 року, коли прибічники Януковича підтримали Тимошенко. І не будимо дивуватися, якщо за спиною Януковича та Литвина позиції коаліції посиляться за рахунок їхніх депутатів. Адже олігархи, котрі зараз перебувають в опозиції, скоро відчувають себе некомфортно. А блокування трибуни чи псування мікрофонів – не їхні методи роботи. Повториться ситуація зими поточного року, коли бізнес-депутати побіжать з поклоном до влади. Тепер – у протилежний бік. А Януковичу знову, як і 200-го доведеться тікати з країни. Бо ж досить перевірити корупційні схеми та маніпулювання з бюджетом, і бери тепленьким…



2848 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 4.80Rating: 4.80Rating: 4.80Rating: 4.80Rating: 4.80 (всього 5 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua