”Iнформацiйно-аналiтична Головна | Вст. як домашню сторінку | Додати в закладки |
Пошук по сайту   Розширений пошук »
Розділи
Архів
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Поштова розсилка
Підписка на розсилку:

Наша кнопка

Наша кнопка

Яндекс.Метрика


email Відправити другу | print Версія для друку | comment Коментарі (0 додано)

Чому Янукович боїться виборів?

image

Потрібно знати Віктора Януковича, щоб зрозуміти: він не чекав Указу Президента про розпуск Верховної Ради. “Донецькі” вважали, що Ющенко перебуває під їхнім повним контролем. У хід ішли шантаж, лестощі, можливо, погрози. І Ющенко піддавався цьому тискові, гублячи соратників, друзів, у тому числі й “любих”. У певний момент Янукович вирішив, що Президент – насправді лише бутафорська фігура. Він рвався до повної влади й він її, здавалося б, одержав... А віддавати владу Віктор Федорович не збирається. Задля її утримання він і його угруповання ні перед чим не зупиняться. От тільки ситуація після 2 квітня стала зовсім іншою...

Прем'єр-міністр України Віктор Янукович довідався про заяву Віктора Ющенко, який пообіцяв розпустити Верховну Раду, перебуваючи в Донецькій області, де, як повідомлялося офіційно, брав участь в урочистостях, присвячених відкриттю на Харцизьком трубному заводі нової лінії з виробництва електрозварних труб великого діаметра. Однак трубні справи слугували лише приводом. Насправді він приїхав для проведення консультацій зі своїми прихильниками щодо заходів, покликаних “дотиснути Президента”. І коли йому принесли роздруківку тексту президентської заяви, він ледь зумів стримати свої емоції. Це було несподіванкою! Програму свого перебування в Харцизьку він змінив і скасував спілкування з пресою. Йому не було чого було сказати журналістам. Хіба те, що ці "казлы" знову заважають жити. З пресою він поспілкувався значно пізніше.

А як все добре починалося! Верховна Рада вже в руках – слухняна й рабськи покірна, за винятком “однієї жінки”, Кабінет Міністрів свій в устілку, Генпрокуратура на чолі з Медведько прямо до рота заглядає. Луценко до стінки – будь ласка, порушенням кримінальної справи проти рідного брата глави Секретаріату Віктора Балоги за обвинуваченням нібито в контрабанді автомобілів – теж нема проблем. І більшість місцевих рад на Сході – під ковпаком. МВС у руках. СБУ – жодних проблем, у разі чогось – Радченко розбереться. Гриценка підуть слідом за Тарасюком. Залишилася єдина поки не остаточно підкорена вершина у вигляді Президента і його Секретаріату. І все. Але ціль уже позначена – одержати конституційну більшість у парламенті в 300 голів. Тоді Президент нехай грає в пісочниці

Так що Харцизький трубний завод мав виконати роль трибуни, звідки прем'єр збирався оголосити країні про повне взяття влади. Цю подію PRники призначили на 28 березня. На масштабний прес-тур, присвячений презентації початку випуску унікальних труб, було запрошено керівників Донецької області, інвесторів та журналістів. Для них організували спеціальний авіарейс. Присутність Прем'єр-міністра України на заході приховували до останнього. Усе було обставлено так, начебто прем'єр раптово зацікавився справами Ріната Ахметова, якому й належить завод, і примчався в область.

Спочатку керівники Групи Метінвест і Харцизького трубного заводу провели прес-конференцію в одному з “найкрутіших” готелів Донецька “Вікторії”. Потім журналістів перевезли на завод, де урочисто було здійснено перший запуск нової лінії й виготовлена “зразково-показова” труба. Урочистості завершилися грандіозним банкетом у “Вікторії”...

Однак до ефіру й на газетні шпальти все це не потрапило. Чекали прем'єра, і рівно на добу затримали вихід інформації. Чекали його заяви. А тим часом Ющенко відправився до Луганська. Цього разу Президент випередив Януковича й наніс попереджувальний удар. У середовищі “донецьких” почалася тиха паніка. Віктор Янукович зібрав на військову раду своє ближнє коло. Прямо в Харцизьку. Про що вони говорили – невідомо. Та рішення були прийняті. Тому що далі Янукович поводився досить нахабно й упевнено. Він нарешті вийшов до преси, щоб проголосити: “Робити такі заяви – це безвідповідально... Це помилка Президента робити такі заяви”. Далі пішли образи на те, що “Президент повинен бути більше об'єктивним і більше справедливим. Якщо він відповідальний Президент. І я не хотів би, щоб образи такі, у такій формі ми чули у свою адресу”. Ну й звичайно не втратив нагоди згадати про впливи “відомої дами”. А далі були “соплі й воплі” про те, що він вірить у мудрість глави держави й ...у Конституційний Суд. “Протистояння в суспільстві небезпечне, і я проти того, щоб ми призвали людей виходити на Майдани, на вулиці, і з'ясовувати там відносини. Я проти цього. Я за те, щоб політичні сили шляхом переговірного процесу, пошуку компромісів знаходили можливість вирішувати ці питання, і навпаки, заспокоювали людей. Це небезпечні змагання. Змагатися потрібно в справах. Хто і як краще вирішить питання й так далі”. Зрозуміло, що все це було демагогією. Адже в цей самий час йшло масштабне формування бригад для відправлення до Києва.

Зрозуміти прем'єра можна: для його партії зараз – не кращий час для виборів. Навіть у воріт ХТЗ стояли пікети прихильників Наталі Вітренко, які виступали проти Януковича. Вони тримали в руках традиційні “антинатовські” плакати. На одному з них було написано: “Янукович, за «базар» Донбасу відповіси!”. И, слід відзначити, що рейтинг Вітренко в області стрімко зростає й далі. За рахунок Партії Регіонів.

Та й у цілому в Партії регіонів справи в Донбасі далеко не блискучі. Своїми “реформами” Тулуб налаштував проти Януковича шахтарів. Робітники Свердловського машзаводу пройшли пішим ходом крізь усе місто – від свого підприємства до адміністративного будинку ГП “Свердловантрацит”. Керівник Луганської організації Всеукраїнського союзу робочих Юрій Хохлов заявив, що в такий спосіб заводчани виразили протест проти того, що устаткування шахт вивозять на ремонт у Донецьку область, тоді як власний завод стоїть без роботи, а робітники – без зарплати вже п'ятий місяць. Місяць тому, коли заводчани починали акцію протесту, їм було обіцяно, що завод одержить замовлення, та цього не сталося. Свої вимоги представники робочого колективу вручили міністрові вугільної промисловості Сергію Тулубу, що перебував з робочою поїздкою в Луганській області. Зверніть увагу: ГП “Свердловантрацит” – підприємство, яке входить в імперію одного з фінансистів партії регіонів. Так чому ж пролетарський Донбас не бунтує? Скажімо, проти нинішніх грабіжницьких тарифів на житлово-комунальні послуги. Цим питанням таємно задаються не лише місцеві чиновники, а й політики загальноукраїнського масштабу. Не бунтує, справді. Однак і без того Янукович уже дуже боїться за результати голосування.

Тому йдуть на все, аж до фальсифікації всіляких цифр. Якщо у вересні загальний рівень проплат населення “за квартиру” в Донецькій області дотягав лише до 67%, то як могло статися, що після підвищення тарифів у середньому в 1,9 рази, він становить аж 85%? То, може, донеччани – геть усі мазохісти? Може, їм не подобалося сплачувати менше й вони аж мріяли про підвищення тарифів? Глава облради Анатолій Близнюк цю загадку розгадав так: хоча через нові тарифи “населенню однозначно важко”, назад вороття немає. Та чи голосуватимуть нині за ПР так, як голосували торік? Однозначної відповіді немає.

Люди бояться. До жаху. До ступору. От як описують залякування київські журналісти. “Хмурий ранок шахтарської столиці. У двір, оточений стандартними девятиповерхівками, в'їжджає вантажівка – “вахтовка” міського водоканалу й пара патрульних машин міліції. У супроводі міліцейської охорони сантехніки зрізують “болгаркою” замки на дверях, що ведуть на технічний, горищний поверх або в загальний підвал, споро відшукують необхідні їм стояки, розкривають їх. Завдання незваних гостей – запустити в труби спеціальні пристрої, які поставлять пробки на вході водогінної мережі в конкретну квартиру або на виході каналізації – з неї ж. Якщо використано пристрій “спрут”, то у вас у будинку зненацька зникне вода, якщо “тарган”, і то гірше – припинить функціонувати унітаз. Зняти пробку можна, лише терміново погасивши заборгованість з послуг комунгоспу й сплативши штраф. Який й є, властиво, заробітком госпрозрахункових комунальників – гастролерів.

У спальних районах Донецька, де встигли побувати “вибивали” комунальних боргів, час від часу спалахують скандали: те нібито помилково відрізають воду зовсім не в тому житлі, то внаслідок блокування водостоку у квартирі боржника затопить його сусідів знизу, пардон, фекальною масою. Однак монополісти водопровідних і каналізаційних послуг невблаганні. На початковому етапі своєї “каральної” спецоперації вони відключили 232 абонента, загальна заборгованість яких становила 201,4 тис. грн. Однак, як зізнався перший заступник директора комунального підприємства “Донецкгорводоканал” Юрій Перебійніс, головною метою акції було публічне залякування тисяч несвідомих донеччан. “Ми дійдемо до кожного й змусимо оплатити борги”, - пообіцяв Перебійніс. Не менш цинічний і Віктор Янукович. “Сьогодні об'єктивно можна сказати, що ми поліпшили економічні показники роботи, і об'єктивно можна сказати, що український народ ще цього сьогодні не відчув, але динаміка росту економіки дає нам можливість поліпшувати соціальні показники”. І це на всю країну. Які тут вибори!

Та й з журналістами стосунки натягнуті. Одним з перших відзначився депутат Калашников. Познайомився він з свободою слова традиційним партійним способом - б'ючи журналістів СТБ. Не лишилася осторонь й Ганна Герман з Тарасом Чорноволом. Але ця парочка просто кумедна. Потрібна регіоналам лише для того, щоб “задля колекції й про всяк випадок” мати в себе вони трішечки кишенькових “національно свідомих”, вона по-піонерськи сумлінно відпрацьовує роль. Чого лише варта її істерика з приводу дій Калашникова, що, не маючи жодних наслідків, слугувала належним шумовим прикриттям для регіоналів. За тим же сценарієм і тими ж прийомами розігрувалося “щире обурення” з приводу антиукраїнських заяв Левченка. Щоправда, Герман і Чорновіл засвоїли урок, наданий їм Калашниковим: цього разу обурювалися ще голосніше, однак на тему “або ми - або Левченко” навіть не затиналися. І з такою командою іти на вибори? Захід солодку парочку або зневажає, або ненавидить. Схід ними нехтує.

Кушнарьова раптово розстріляли, а як би він був у пригоді! Це йому ще якось вдавалося підтримувати імідж донецько - кримських загарбників Києва, хоч і з горем навпіл. Так тепер і його немає. А заяви заступника глави фракції Партії регіонів Василя Кисельова, що розкрив сенсаційні подробиці звірячого вбивства соратниками Євгенія Кушнарьова, лише додали регіоналам барв у новий-старий імідж. “Досвідчений мисливець” Кисельов стверджує: в Євгена Петровича стріляли чотири рази, при цьому він лежав на землі й усе розумів. А тим часом Асоціація підприємців й інших працівників "Континент-Маркет" у Донецьку поширила заяву, у якій повідомляє про погрози фізичного усунення на адресу президента Асоціації Едуарда Логачова.

А скільки праці поклала обслуга Януковича на те, щоб пояснити, що він не шапки з людей зривав, а дівчину захищав, за що й був двічі незаконно обвинувачений. Та трапився Віктор Тихонов зі своїм захистом прем´єра: чого ви причепилися до прем'єра з тими шапками, – заволав, – я геть сам робив те ж саме, тому що це було “круто”.

Ну які отут вибори?

А хто не пам'ятає блискучих обіцянок Партії регіонів поліпшити наше життя вже сьогодні, або повернути старі ціни на російський газ? Величезна кількість людей на Сході повірили словам конкретних донецьких пацанів. Однак самі пацани прорахувалися: вони й не думали, що до виборів не п'ять років, і “за базар відповідати” потрібно вже сьогодні. Куди вже гірше. От і палять “бабло” на свій “майдан”. Щоправда, й тут намагаються “зекономіти”, щось видурити “на дурняк”, відправляючи до наметового містечка біля Маріїнського палацу підлітків з донецьких інтернатів. Їм платити не треба. За безкоштовну екскурсію до Києва безбатченки та діти з неблагополучних сімей готові спати не лише в наметах (і то в опалювальний період, коли за законом навіть виселити людину з помешкання неможливо), а й на голій холодній весняній землі.

Не менш ефективною є подібна “економія” регіоналів у масштабах країни. Результати “успішної роботи уряду” дають невеселу картинку. Розкручено маховик інфляції. Лише за 5 місяців, починаючи із серпня 2006 року, кабінет Віктора Януковича подвоїв темпи приросту цін у промисловості й потроїв темпи приросту цін на товари народного споживання. Не підвищувалася тільки заробітна плата. Власники підприємств одержують надприбутки, заощаджуючи на дешевій робочій силі. На тлі падіння доходів більшості населення через невпинне зростання цін, прибутки власників капіталів зросли з 4,6 до 7,6 мільярдів гривень – більше ніж в 1,6 рази! Зростання виробництва? У Мінстаті зрівняли січень 2007 року січнем з 200-го. І вийшло, що за 12 місяців виробництво (сукупна вартість товарів і послуг) зросло на 15,8%. Та якщо взяти за цей період ще й ріст цін, то побачимо, що за рік вони підстрибнули на 15,6%. Таким чином, реальний приріст виробництва склав не 15,8%, а лише 0,2%.

Зараз Донбас знову кличуть на барикади. Звертаються до регіональної солідарності, типу “наших б'ють”, закликають не виконувати Указ Президента. І тут знову на білому коні Анатолій Близнюк. Як два роки тому, в Северодонецьку знову розробляється той же сценарій. Нагнітається обстановка, звучать слова про те, що потрібно працювати як шахтарі у вибої. От тільки у вибоях тепер шахтарі страйкують. Разом з дружинами.

Ні, влада знову пливе в них з рук. Тому готовим потрібно бути до всього.

До речі, коли цей матеріал готувався, з'явилося повідомлення, що глава Донецької обладміністрації підтримав Указ про розпуск Верховної Ради. Значить не так все одностайно в “донецьких” лавах.


2952 раз прочитано

Оцініть зміст статті?

1 2 3 4 5 Rating: 4.75Rating: 4.75Rating: 4.75Rating: 4.75 (всього 4 голосів)
comment Коментарі (0 додано)
Найпопулярніші
Найкоментованіші

Львiв on-line | Львiвський портал

Каталог сайтов www.femina.com.ua