Позатуристична Україна

Моя приятелька з Будапешту повідомила: «Приїжджаю скоро до Ужгорода, а звідти – через Карпати до Львова, а тоді через Волинь і Хмельниччину – до тебе на Київ». І додала докладно розписаний по днях свій маршрут... При цьому товаришка розписала і готелі, що в них вона зупинятиметься, і зазначила, якими міжнародними трасами скористається в Угорщині та Україні, мандруючи до Києва і потім назад до Будапешта.

Мій здоровий глузд і дещо нездорова журналістська цікавість змусили запитати, яким чином приятелька так докладно все розпланувала. Відповідь була лаконічною: «Я придбала довідник про мандри Україною». З’ясувалося, що путівники по Україні видають кілька угорських видавництв на замовлення туристичних фірм, які відправляють туристів у наші краї. І мені закортіло й самій придбати путівник по рідній державі, але не угорський, а вітчизняний. (Таких – зі вказівкою на розташування пам’яток історії та архітектури, з інформацією про стан доріг і наявність сервісу для подорожніх – виявилося значно менше, аніж того вимагає ринок.)

Бо належу до категорії активних туристів: «намотавши» тисячі кілометрів по Європі, кілька років тому я збагнула: знаю Польщу, Угорщину, Чехію краще, ніж Україну! Спробувала поліпшити знання про Вітчизну – і зіткнулася з відсутністю в нас нормальної туристичної інфраструктури. Не беру до уваги такі міста, як Львів, Одеса чи Харків, де й готелі на різний гаманець можна знайти, і попоїсти є де, і з сувенірами більш-менш все ОК. А от спроба на два-три дні поїхати до Острога, Ніжина, Переяслава-Хмельницького скінчилася фіаско: замало готельних місць, якість сервісу ентузіазму не викликає. Тож і побувала у тих абсолютно фантастичних – у плані історичних пам’яток, краєвидів, загальної атмосфери – містечках з одноденними мандрівками... А ще існує проблема пересування: так, головні магістралі модернізуються і реконструюються, але якщо ви хочете дістатися з Ніжина до Прилук машиною чи маршруткою... для цього потрібні витримка і вестибулярний апарат професійного водолаза...

Як каже директор турфірми «Феєрія» Ігор Захаренко, «в Україні є чим зацікавити туриста – і вітчизняного, й іноземного: від чудових краєвидів, чарівних маленьких містечок, монастирів – до смакот української кухні, а якщо врахувати традиції всіх народів, що в наших землях мешкають, – то Україна має бути раєм для туриста! Проте ані центральна, ані місцева влада не допомагає тим, хто готовий вкласти кошти в розвиток туризму; до того ж, питання якості доріг і комунікацій – це проблема не приватного бізнесу, а державних інституцій... От і возимо ми туристів по заїжджених маршрутах: Львів – Київ – Одеса або по Криму...»

Міністр культури і туризму Василь Вовкун згоден з туроператорами: «Так, це справа держави – провести інформаційну кампанію і налагодити якісний сервіс не лише у великих містах чи відомих курортах, а по всій державі. Але це потребує і коштів, і ресурсів, яких у держави обмаль... Тож туризм розвивається саме завдяки приватній ініціативі – туроператора, бізнесу, місцевої влади і громади».

Видавництво «Ґрані Т» – одне з перших в Україні розпочало друк путівників. І, як каже ініціатор «путівної серії» Діана Клочко, «ми зіткнулись не лише з традиційними проблемами, такими як не-захист з боку української держави української ж книжкової продукції та промоції України, часто ми просто не можемо знайти людину, яка зможе зрозуміло, красиво, чітко написати про ту чи іншу місцину. У першу чергу, це проблема сходу й півдня України, де насправді є чимало цікавого, оригінального, абсолютно туристичного – але ми поки що не знайшли краєзнавців, істориків, журналістів, здатних про це написати...»

Тож внутрішній туризм так і лишається в Україні «в приймах». Забагато ризиків – замало стабільності, визнають бізнесмени і туристичні агенції. У підсумку, перші їдуть відпочивати до Туреччини, Хорватії або Італії (і поповнювати їхню казну), а другі охоче відправляють туди перших... Шкода, але цього року я теж майну відпочити десь в угорську чи польську провінцію: і ціни «не кусаються», і програма освітньо-розважальна цікава, і сервіс добрий.